Євграфов Микола Андрійович (нар. 1930) — робітник. Учасник укр. руху опору. Член Товариства оборони, сприяння чистоті та увіковічненню української мови.
Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1940-60 рр.; 1966-73; 1974-84).
У юнацькому віці вперше було ув’язнено, причина арешту невідома. 1965 звільнено. 1966 вдруге заарешт. Засудж. за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 7 р. таборів. 1973 звільнено по закінченні терміну, поселився в м. Слов’янськ Донец, обл. Працював вантажником.
Наприкінці 1974 утретє заарешт. за зви-нув. в «антирад. агітації і пропаганді».
29.04.1975 засудж. судов, колегією для Крим, справ Донец, обл. суду за ст. 62 ч. 2 КК УРСР на 10 р. таборів особливого режиму, йому інкр. написання й поширення ст. «Правда про неправду», де «підсудний фальсифікував вчення маркс.-ленінізму, зводить наклеп на рад. економіку, над. політику рад. держави і на світовий комуніст, рух», також вів «розмови антирад. змісту». Більшу частину терміну відбував у мордов. таборі особл. режиму ч. 1 (с. Сосновка). 1977-79 брав участь у протестних акціях політв’язнів, був співавтором і підписувачем листів-звернень до міжн. орг-цій, до рад. громадськості та керівних органів СРСР на оборону репресованих рад. дисидентів, виступив проти дискредитації й кампанії зганьблення, що її провадили рад. органи в ЗМІ проти інакодумців. У листопаді т. р. став членом Т-ва оборони укр. мови, членами якого стали також П. Ребрик, В. Романюк, О. Тихий, М. Осадчий. У лютому 1978 долучився до голодування на знак протесту проти «нової хвилі побиття політв’язнів», попередньо повідомивши про це рішення в спільному зверненні політв’язнів Дубровлагу до Громад, групи сприяння виконанню Гельс. угод. У березні 1980 етаповано до 36-ої зони перм. таборів. Там також був акт. учасником протест, страйків і голодувань політв’язнів, був автором і підписувачем протест, заяв і звернень, зокрема із закликом захистити їхні права на відправи, релігійного культу.