Інгульська паланка — адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорізького Низового (1734-75). Територія паланки окреслювалася правим берегом Дніпра та Інгульцем,
а також верхів’ям Інгульця та верхів’ям Базавлука. Площа паланки сягала близько 10 тисяч кв. км.Певний час адмінцентром було село Кам’янка, поблизу якого в 1709-11 розташовувалася Кам’янська Січ, заснована по тому, як в 1709 росіяни зруйнували Чортомлицьку Січ. Згодом адміністративнім центром стало розташоване поблизу гирла Інгульця село Перевізьке (через що в деяких джерелах паланку називали «Перевізькою»). Козаки паланки займалися рибним промислом, тваринництвом, розводили коней та займалися перевізництвом, перевозячи валки чумаків, купців, послів… Ліквідувавши 1775 року Нову Січ, російські війська водночас ліквідували й Інгульську паланку.