Іскра Іван (р.н. невід.- помер 1708) — полковник полтавський (1696-1703). Військова звитяга І. Іскри засвідчена участю в поході українських козаків у складі українсько-російського війська на землі
Кримського ханства, зокрема, в облогах та штурмах турецько-татарських фортець Кизикермен, Тавань, Ісламкермен. Брав він участь і в російсько-шведській (Північній) війні, зокрема, командував корпусом, який діяв проти шведів у Ліфляндії. В 1703, внаслідок конфлікту з гетьманом Мазепою, був відсторонений від керівництва Полтавським адмінполком. Активний учасник опозиції гетьману І. Мазепі. Один із авторів (спільно з В. Кочубеем) доносу на І. Мазепу російському цареві Петру І, в якому звинувачував гетьмана у таємних зносинах з польським королем С. Лещинським. Під тортурами зрікся своїх звинувачень. Страчений за вироком суду 1708 у військовому таборі гетьмана під Борщагівкою.