Ханський Палац у Бахчисараї був побудований як родова резиденція династії Гіреїв, ханів Кримського юрту. Протягом двох із половиною століть, від 1532 до 1783 р., палац служив центром політичного, духовного та культурного життя держави кримських татар.
Але в 1736 р. Бахчисарай було дощенту спалено російською армією під командуванням генерала Мініха. Збережені до сьогоднішнього дня будівлі ханського палацу в основному були побудовані в 50-ті рр., у ході відновлення міста. Нині палацовий ансамбль включає Головний корпус, у якому жив хан, Велику ханську мечеть (Біюк-Хан-Джамі), монументальні двоповерхові ворота, корпуси гарему, лазень і великий цвинтар із двома купольними мавзолеями-дюрбе 16 століття.
Оформлення Великої мечеті й житлових корпусів виконане в єдиному стилі. Будівлю прикрашають широкі черепичні дахи з різьбленими навісами. Стрілчасті вікна чергуються з прямокутними орнаментальними полотнами, вигляд яких, очевидно, обумовлений традицією прикрашання стін будинку килимами. Два мінарети Великої мечеті мають восьмигранні балкони, покриті геометричним різьбленням. У зовнішніх розписах палацу простежується наївне бажання владик занепадаючого ханства встигнути за європейською модою: у візерунках угадуються невміло промальовані барочні завитки й картуші. На території ансамблю розташоване давнє татарське кладовище, на якому поховані кримські хани та їхні численні дружини.