Категорія: Козацька ера

Кіш (Кош) — за однією з версій, походить від татарського «кхош», що означає об’єднання кількох отар, чабани яких, природно, теж об’єднувалися й обирали собі отамана. «Кошем» також називали великий утеплений намет, здебільшого, на колесах та з вогневищем, в якому відігрівалися чабани. Від часу заснування козацтва словом «кіш» почали називати і козацький табір, і саму Запорізьку Січ,…

Кішка (Кошка, Кушка) Самійло (70-ті рр. XVI    ст. — 1628) — гетьман реєстрового козацтва. Походив із козацької чи міщанської родини, можливо, з Києва. На початку XVII ст. Кішка подарував власний будинок у Києві під шпиталь (у 30-х рр. XVII    ст., вже по смерті Кішки, цим будинком заволоділи католицькі ченці). Уперше ім’я Кішки з’являється в джерелах 1599 р., коли його обрано гетьманом…

Кішка (Кошич, Кошка, Кушка) Самійло (р.н. невід.- помер 1602 або 1620) -видатний військовий діяч України. Гетьман реєстрового козацтва (1599-1602). Родом, як припускають, з Канева (або з Києва, Київщини). На Січі з’явився невдовзі після смерті гетьмана Д. Вишневецького. Перший морський похід гетьман С. Кішка здійснив до турецьких берегів 1567. За деякими даними, 1570 потрапив у полон до…

Цим поняттям окреслювали вокально-хорову акапельну творчість та виконавський стиль, що сформувались до середини XVII ст. Найдавнішим трактатом, у якому зафіксовано особливості «київського» співу як він побутував у 50-х рр. XVII ст., є «Повість о пінії мусикійськом» невідомого автора. Сучасну професійну хорову музику України — «київське пініє» — він характеризує як «многоголосну композицію», «мусикійське согласіє», «пініє…

Інтелектуальне ядро староукраїнської культури складається навколо професорів Києво-Могилянської академії, що в переважній більшості переїхали до Києва з Галичини на запрошення Петра Могили. Йосиф Кононович-Горбацький (р. нар. невідомий — 1650 р. чи 1653 р.) приїхав до Києва зі Львова; він вчився у Замойській академії і читав у Києві риторику, а 1639 — 1642 рр. — перший філософський…

Розвиток українських міст, зміна їхнього соціально-економічного та адміністративно-правового устрою прискорили формування нової музичної ментальності. Магістратські музики були безпосередніми попередниками спеціальних об’єднань — музичних цехів. Основними джерелами до вивчення музичних цехів та форм їхньої діяльності є міські актові книги, статути музичних цехів, пам’ятки літератури, іконографічні матеріали, пісенний фольклор тощо. Діяльність музичних цехів регламентувалася статутами, привілеями та…

Станкове малярство другої половини XVI — першої половини XVII ст. переживало процес завершення розвитку ансамблю й початок нового етапу його еволюції, впродовж якого зберігалися роль і значення іконопису та розвивався світський напрям малярства, уособлюваний передовсім портретним жанром. У мистецькій практиці другої половини XVI ст. зберігається ансамбль іконопису у традиційному складі «іконостас — Страсті — Страшний…

Повсякденною їжею запорозьких козаків були: соломаха — житнє борошно, густо зварене на воді й засмажене олією з цибулею; тетеря — пшоно або житнє тісто, зварене на квасі; братко — теж пшоняна каша з додаванням прісного тіста. Круту тетерю їли з жиром, молоком, звичайною водою або із щербою — риб’ячою юшкою. Варену або печену рибу подавали на стеблях…

В історії України важко знайти особу, навколо якої точилися такі гострі суперечки, перехрещувалися різні, часто полярні думки, як Іван Мазепа. Захоплення, різке неприйняття, замовчування — такий, щонайменше, діапазон суджень дослідників про нього. Справді, ряд обставин зумовив, м’яко кажучи, неоднозначність оцінок і характеристик. Яке його місце серед українських гетьманів? Що нового він вніс у розвиток державницької ідеї? Це лише…

У другій половині XVI ст. Україна тісніше залучається до загальноєвропейських культурних процесів. Ознакою цього стало розширення діапазону взаємодії традиційних форм культури та нових явищ, пов’язаних з ренесансно-реформаційним комплексом. Українська культура більшою мірою, ніж раніше, виходить з колишньої замкнутості, що було пов’язане і з станом українського національного самоусвідомлення на межі XVI — XVII ст. Іншомовність чи…