Іван Остапович Виговський — гетьман України (1657-1659), один із найвизначніших українських державних діячів середини XVII ст., полководець, дипломат. Іван Виговський походив із української шляхти, яка мала власний герб «Абданк». Його батько, Остап Виговський, володів невеликим маєтком в Овруцькому повіті на півночі Київщини. У роки Визвольної війни він переїхав до Києва, де став намісником Київського замку….
Категорія: Козацька ера
Значкова старшина
Значкова старшина — старшина середньої ланки, котра не підлягала сотникові та сотенній канцелярії, а підпорядковувалася безпосередньо полковій канцелярії. В мирний час значкові старшини не відбували жодних козацьких повинностей, а лише виконували певні доручення полковника чи полкової старшини; зокрема, перевіряли скарги, брали участь у різних комісіях та заходах. Під час війни значкові старшини, котрі, здебільшого, були досить…
Зміцнення козацтва у другій половині ХVІ ст. Посилення його соціальної активності
Входження України у європейський ринок, активізація товарно-грошових відносин викликали істотні зміни у всіх станах українського суспільства. Не обминули вони й козацтво. Якщо у першій половині XVI ст. в його середовищі переважали декласовані елементи, селянська біднота, наймити, кабальні люди, для яких джерелом існування значною мірою була воєнна здобич, то в другій половині століття ситуація помітно змінюється….
Земський Собор 1653
Земський Собор 1653 — загальнонаціональна рада (Собор), що була скликана російським урядом у Москві, аби вирішити питання про возз’єднання України з Московією. На першому засіданні, котре відбулося 25 червня 1653, Собор висловився за возз’єднання, але остаточне рішення мало з’явитися вже по тому, як російські посли повернуться з Варшави, де вони намагалися примусити Польщу визнати факт такого…
Зв’язки України з західноєвропейською наукою XV- XVII ст
Розглядаючи розвиток духового життя провідних верств тих часів, не можна поминути такого важного питання, яким на той час була справа вищої академічної освіти. В парі з реформаційним рухом, в Україні того часу були відомі ідеї гуманізму і просвічення, які то міцно й широко охопили зах. європейські країни, а вплив цих ідей знаходить сильний відзвук і на…
Зборівська угода (1649)
Зборівська угода (1649) була укладена між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном-Казимиром 8 серпня 1649 р. Успішна облога Збаража й переможна для козаків Зборівська битва поставили королівську армію, оточену українськими збройними силами, на межу катастрофи. Але зрада союзника козаків кримського хана Іслам-Гірея, проведені ним сепаратні переговори з королем Яном-Казимиром перекреслили плани українського гетьмана Богдана Хмельницького…
Зборівська битва (1649)
Наприкінці весни 1649 р. поляки відновили наступ на Україну, порушивши умови перемир’я, яке було укладено взимку цього року в Переяславі. Польські війська перейшли річку Случ, що була демаркаційною лінією, і почали громити українські прикордонні залоги. Під Старокостянтиновом усі шляхетські полки з’єдналися, щоб йти назустріч головним козацьким силам. Одночасно литовські війська рушили в напрямку на Київ. Знову розгорілася війна. Хмельницький вважав, що…
Зборівська битва 1649
Зборівська битва 1649 — битва між Визвольною армією під проводом Б. Хмельницького та польськими військами, яка відбувалася 5-6 серпня 1649 неподалік м. Зборова (на Тернопільщині). Польські війська очолював король Ян II Казимир, українсько-татарські війська — Б. Хмельницький і кримський хан Іслам-Гірей III. Цій генеральній битві передували бої, внаслідок яких польські війська на чолі з Яремою Вишневецьким…
Заснування Києво-Могилянської академії
Одним з найцікавіших феноменів української культури XVII — XVIII ст. стала школа, яку сучасники називали колегіумом (колегією), або — на пошану її фундатора — Києво-Могилянським колегіумом, згодом Києво-Могилянською академією. Як вже зазначалося, безпосереднім попередником цього вищого навчального закладу була Київська братська школа. У Києві українська братська школа могла розвиватися вільніше, ніж братські школи у Львові та…
Заселення Слобожанщини і занепад національного життя в Західній Україні
З самого початку Хмельниччини до кінця XVII ст. правобережна Україна жила серед безперервних воєн і спустошень, які, в результаті, довели її до руїни. При кінці 70-их років майже все населення Київщини і східного Поділля зникло; воно переселилось або на лівий беріг Дніпра, на Волинь, або до Молдавії, і спершу турецький уряд, а потім поляки мусіли…