Категорія: Козацька ера

Гетьманщина — назва, яка позначала в 1648-1764 pp. Українську Гетьманську державу та її територію. Вона виникла внаслідок вибуху Національно-визвольної війни українського народу проти колоніального гніту Речі Посполитої. За задумом вождя Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького Гетьманщина мала охопити всі етнічні українські землі. Однак внаслідок контрнаступу Речі Посполитої, на боці якої стояла вся католицька Європа, українським війська довелося…

Гайдамаччина — повстансько-козацький рух, що існував упродовж XVIII ст. на Правобережній Україні. Вперше в історичних джерелах гайдамаки згадуються в 1714. «Гайдамаками» називалися здебільшого розбійники, грабіжники, саме тому польська шляхта й почала називали учасників цього руху «гайдамаками», а сам рух — «гайдамаччиною». Одначе українських повстанців це не образило і незабаром «гайдамак», «гайдамаччина» стали самоназвами. А відтак…

Вільні волзькі козаки. Перша згадка про цих козаків датується 1560 роком. Утворилися вони з різного «біглого люду», котрий селився у пониззі Волги, в районі Царицина. Значна частина цих козаків займалася грабіжництвом, переймаючи купецькі каравани та нападаючи на купецькі кораблі. Щоб убезпечити важливі торгі-вельні шляхи по Волзі та вздовж її берегів, царський уряд послав війська під…

Вільні військові поселенці — селяни, які внаслідок Визвольного війни під проводом Б. Хмельницького (1648-54) були визволені з-під гніту шляхти і здобули собі статус вільних військових поселенців. Ці люди не мали права називатися козаками (хоча формально й називалися ними) і становили значну частину населення Гетьманщини. Маючи землю, реманент та інше господарство, поселенці платили податок на утримання…

Військо Запорізьке (Низове) — офіційна назва запорізького козацького війська, якої дотримувалися гетьмани й кошові отамани в листах до правителів сусідніх держав та в універсалах. Відтак широко вживається в історичній літературі. Базувалося це військо на Січі, шо закладалася на островах та берегах Дніпра й інших річок. Очолював військо — кошовий отаман (зрідка — гетьман). Поділялося на курені…

Військові канцеляристи були вищим щаблем апарату Генеральної військової канцелярії (центрального органу виконавчої влади Гетьманщини), входили до до персонального складу поруч із «служителями» — протоколістами, копіїстами, товмачами (перекладачами). Службове, професійне визначення цієї категорії людей далеко не вичерпує оцінки ні того важливого місця, яке вони посідали в українському суспільстві другої половини XУІІ-ХУІІІ ст., ні їхньої громадської ролі, а…

Вишневецький Дмитро (1516-1563) — князь, один із засновників організованого козацького руху в Україні і Запорізької (Хортицької) Січі. Походив від турово-пінських Рюриковичів, був нащадком Великого князя Литовського Гедиміна. Вперше його ім’я згадується в документі 1545. Припускають, що в складі польського війська в 30-40-х рр. XVI ст. Вишневецький брав участь у війні з турками. 1550 польський король Сигізмунд…

Посилення феодального гноблення, дальше закріпачення селян у поєднанні з іншими формами національних і релігійних утисків (насамперед на землях, захоплених Польщею), викликали опір українського народу. Кінець XV – початок XVI ст. на Україні, як і в інших країнах Європи, характеризувалися сильним антифеодальним рухом. Ще наприкінці XV ст. по Галичині, Буковині й Західному Поділлю прокотилося могутнє повстання…

Величко Самійло (бл. 1670-бл. 1728) — відомий козацький літописець, автор «Сказанія о войнє козацкой з поляками чрєз Зіновія Богдана Хмельницького», що відоме ще як «Літопис Величка». Родом з Полтавщини. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, володів кількома іноземними мовами. Був канцеляристом у генерального писаря Василя Кочубея. Служив (з 1704) писарем у Генеральній військовій канцелярії гетьмана України. 1702…

Великий Луг — назва місцевості, котра була адміністративно підпорядкована Чортомлицькій Січі. Це низинна і, до значної міри, заболочена місцевість, завширшки від З до 25 кілометрів, що на сотні кілометрів простягалася від острова Хортиця вздовж Дніпра. Під час повеней значна частина Великого Лугу вкривалася водою. Наявність лісів, високих трав, а також величезної кількості дрібних проток, озер…