Органічним елементом культури народу є релігія (лат. religio) — благочестя, набожність, святиня, предмет культу. Це складне і багатогранне соціальне явище виникає на певному етапі історичного розвитку суспільства і функціонує в нерозривному зв’язку з його життям. Релігія не залишається незмінною, бо й суспільство, чиї потреби вона покликана задовольняти, не залишається статичним. Вивчати, досліджувати, аналізувати релігію можна…
Категорія: Різне
Рейтар
Рейтар (від нім. «Reiter» — «вершник») — «рейтарами» в польський армії XVI-XVII ст. називали найманців-кавалеристів. Здебільшого, польськими рейтарами ставали німці, хорвати або угорці. З 1632 і до початку XVIII ст. рейтарські полки існували і в російський армії, котрі потім були реформовані в драгунські полки. Рейтари були озброєні вогнепальною (рушниці та пістолети) і холодною зброєю (списи, палаші,…
Реґіментар
Реґіментар — від польського «регімент», тобто полк. У польській армії в XVI-XVIII ст. реґіментарями називали воєначальників, які командували окремими військовими з’єднаннями (загонами, корпусами), що діяли в тій чи іншій частині Речі Посполитої, або за її кордонами. Призначав регіментарів (у тому числі і в Україні), за звичаєм, великий коронний гетьман, тобто головнокомандуючий польською армією. Саме з регіментарями…
Ребро Петро
Ребро Петро (1932) — поет, публіцист, член Національної спілки письменників України. Народився у с. Білоцерківка Куйбишівського р-ну Запорізької обл. В 1953 закінчив Запорізький педагогічний ін-т. Тривалий час був керівником обласного літературного об’єднання при Запорізькій письменницькій організації, а потім -головою Запорізької обласної письменницької організації (1967-98). Автор понад 80 художніх, літературознавчих, публіцистичних та краєзнавчих книжок. Лауреат міжнародної літературної…
Ралець
Ралець — так називався дарунок, якого купці, шинкарі, зброярі, шевці та інші ремісники підносили кошовому отаманові на Великдень та Різдво. Іноді ралець купували цілим ремісничим цехом, бо так легше було придбати щось цінне. За це, шануючи звичай, кошовий частував ремісників та купців горілкою та обіцяв усіляке сприяння у їхніх справах. Здебільшого «ралець» складався зі шкур або…
Ракоці (Ракочій) Юрій II
Ракоці (Ракочій) Юрій II (1615-1660) — семигородський князь (1648). Тривалий час вів політичну та збройну боротьбу проти господаря Молдови Василя Лупу-ла, в яку втягувалися українські козаки, зокрема, під командуванням Богдана та Тимоша Хмельницьких (донька В. Лупула Розанда була дружиною Т. Хмельницького). Після 1654 Б. Хмельницький налагодив дружні стосунки з Юрієм Ракоці, після чого Семигородське князівство вступило…
Ракович Семен
Ракович Семен (р.н. і р.см. невід.) — український військово-козацький діяч другої половини XVII ст. Козацький картограф. Полковий писар Прилуцького полку. В 1680 році він, разом із козаком Тимошем Федоровим та іншими своїми товаришами, прибув до Бахчисарая, як представник гетьмана Лівобережної України. Очолювана ним група входила до складу російсько-українського посольства, котре прибуло до столиці Кримської орди для…
Разін Фрол
Разін Фрол (р. н. і р. см. невід.) — керівник козацько-селянського повстанського загону, що діяв під час повстання С. Разіна (1670-1671) на Слобідській Україні. Молодший брат С. Разіна. Народився в станиці Зимовейській, на Дону. Походив з давнього козацького донського роду. Загін Ф. Разіна діяв на Слобожанщині, спільно з повстанцями українського полковника І. Дзиковського. Був схоплений разом…
Разін Степан (Стенька)
Разін Степан (Стенька) (1630-1671) — керівник селянсько-козацького повстання в Росії (1670-1671). Козацький старшина, дипломат. Народився в станиці Зимовейській, на Дону. Походив з давнього козацького донського роду. В 1653, як старшина Війська Донського, побував з посольством у Москві, де обстоював перед царським урядом інтереси донського козацтва. Брав участь у кількох посольствах війська Донського до Калмикії, де брав…
Рада старшини
Рада старшини — за часів гетьманщини, в XVII-XVIII ст., така Рада слугувала дорадчим органом при гетьманові України, або гетьманові Лівобережної чи Правобережної України. У цій Раді, крім генеральної старшини, брали участь старшини, які представляли адміністративні та військові полки. З другої половини XVIII cr. Рада старшини, по суті, виконувала функцію Генеральної Військової Ради, тобто на ній обирали…