Категорія: Різне

Іваненко Оксана (1906-1997) — відома українська письменниця. Родом з Полтави. Закінчила Харківський інститут народної освіти та аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки (1931). Працювала в дитячій колонії ім. Горького. Тривалий час була на видавничій роботі. Авторка понад 50 книжок для дітей. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка та премії ім. Л. Українки. Її перу належать…

Виняткове місце в українській літературі кінця XVI ст. і початків XVII ст займає Іван Вишенський, письменник, „що до певної міри — на думку Чижевського — споріднений з полемістами своїм стилем , що й порушує ті питання, про які пишуть полемісти, але відрізняється від усіх своїх сучасників, як небо від землі. Це один з найвидатніших українських письменників…

Сьогодні практично всі барвники штучні, себто хімічного походження. А колись люди все необхідне для одержання яскравих різнокольорових тканин, фарб для ікон, розписів храмів та хат, забарвлення ниток для вишивання сорочок, рушників брали у природи. Шукали і знаходили все необхідне в лісі, в полі. Жовту фарбу одержували з черемхового листя, а також з листя берези, осики,…

Чоловіки уже відсвяткували своє свято майстрів на Семена (14 вересня), тепер черга за жіноцтвом. Таким святом для них стало Зачаття пророка Івана (Іоанна) Предтечі, котре припадає на 6 жовтня. З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля. Треба було до початку весни напрясти ниток і виткати полотно. Під…

Зорка Самійло (р. н. і р. см. невід.) — український літописець XVII ст. Ще полемічніша й примарніша постать в українській історії, ніж постаті авторів «Слова о полку Ігоревім», чи «Історії русів». Всі дані, які є на сьогодні про цього хроніста, автора «Діаріуша», тобто «Щоденника», грунтуються лише на свідченнях іншого, але реального, літописця С. Величка, який стверджує,…

Значко-Яворський Мельхиседек (Матвій) (1720-1809) — провідний український церковний діяч, архімандрит. Родом з Лубен (тепер місто в Полтавської обл.). Випускник Київської академії. З 1753 — ігумен Мотронинського монастиря (Холодний Яр, неподалік Чигирина). Один із духовних наставників гайдамацького повстання («Коліївщини» 1768-69). За його сприяння, формувалися загони М. Залізняка, у складі яких діяло чимало козаків. Після придушення повстання,…

Значковий товариш — «значковими товаришами» називали в XVIII ст. козаків особливого, добірного полку, що складався з 400 осіб, набраних з різних козацьких полків. Полк цей підпорядковувався безпосередньо гетьманській канцелярії і виконував роль особистої гвардії гетьмана та мав функції комендантського підрозділу. Здійснював охорону гетьмана і гетьманської канцелярії.

Києво-Могилянська Академія мала величезний вплив на культуру України. Її історії, розвиткові і досягненням присвячено чимало праць і студій. І так визначний історик української літератури професор М. Возняк м.ін. стверджує: „Маючи професорами людей із західноєвропейською освітою, вони розвивали і серед українського громадянства і в письменстві науковий напрям, ознайомлювали з західноєвропейською наукою і методами наукових дослідів; знання…

Існує свято весняного Юрія, що припадає на час, коли пробуджується природа, і зимового Юрія (9 грудня), цей день ще називають Єгорія, Георгія Побідоносця. Із цим днем не пов’язано якихось значних обрядів. Колядковий варіант про Юра, в якого «труба з тура», говорить про те, що цей святий у дохристиянську добу опікувався, мабуть, мисливцями. Більш чітко це простежується…

Останній напередодні Трійці тиждень мав назву Зелений, або Клечальний. У цей час починають квітувати жита і, за народними віруваннями, оживають душі тих, хто помер не своєю смертю — утопився, народився мертвим або похований нехрещеним. Тому, щоб убезпечити свої оселі та посіви від «буйної сили», люди клечали свої дворища, оселі зеленню — гілками дерев, пахучим зіллям….