Період Київської Русі відносно невеликий за тривалістю (трохи більше за 300 років), але вкрай важливий за своїм значенням для розвитку культури на українських землях. Його початком формально вважається 863 р. – рік воцаріння князя Рюрика на новгородському престолі. Однак точкою відліку в історії давньоруської архітектури слід вважати 988 р. – хрещення Русі князем Володимиром. Різниця…
Категорія: Київська Русь
Яків Мніх
Про монаха Якова Мніха, якого вважають автором двох життєписних творів, не маємо певних вісток. Було кілька монахів того імені. Одного з них призначив св. Феодосій своїм наслідником. Цей і мав написати «Пам’ять і похвалу князеві Володимирові” («Како крестися Володимер і како діти своя крести“… і життєпис Бориса і Гліба («Сказаніє і страсть»…) В першому творі хвалить автор Володимира Великого…
Церковнослов’янська мова в Київській Русі (Україні)
Церковнослов’янська мова сьогодні є мертвою мовою, як давня грецька, чи латинська. Вживають її у церковному богослужінні деякі слов’янські народи — звідси й її назва; церковнослов’янська мова. Колись говорили тією мовою предки нинішніх болгар, тому зветься вона також староболгарською мовою. Характерною прикметою цієї мови були носові голосівки, тобто ”юси“. В часи, коли український народ прийняв християнську віру, існувала вже в Болгарії…
Церква київської русі
Літописи, відредаговані греками, не зберегли інформацій ні про організацію Церкви за кн. Володимира Великого, ні імен її перших ієрархів. Одні дослідники називають першим митрополитом Михаіла, інші Леона (Льва), треті — Івана, але на фактичну окремішність церкви Київської Русі вказує ще й той факт, що хоч уся церковна влада в Україні того часу підлягала візантійському імператорові (як протекторові…
Утворення Галицького князівства
Ще наприкiнцi XI ст. вiдбувається посилений процес консолiдацiї Галицької землi, де утверджується династiя князiв-iзгоїв Ростиславичiв. Родоначальник династiї – Ростислав Володимирович, онук Ярослава Мудрого – за звичаями родового права наслiдування був позбавлений можливостi претендувати на київський стiл. Мабуть, дiд визначив йому у володiння захiднi окраїни Київської держави. Згiдно з лiтописною звiсткою, Ростислав був одружений з угорською…
Умови розвитку культури Київської Русі
Не зважаючи на студії української праісторії, антропології і археології та інші історичні факти, яких предметом є давнє минуле української землі, всі українські історики однозгідні в тому, що започаткування української історії збігається в одне з процесом християнізації української землі — з прийняттям Христової віри. Все, що перед тим, це передовсім історія географічного простору між Вислою і…
Українська державно-політична традиція в контексті подолання феодальної роздробленості і утвердження станової монархії
Завершення середньовіччя і перехід до епохи нового часу на заході і сході Європи – за всіх відмінностей розвитку обох її частин – виявив і схожі соціально-політичні процеси. Так, спільними були, насамперед, тенденції до остаточного подо-лання феодальної роздробленості і створення централізованих станових монархій. В Литовсько-Руській державі великокняжа влада намагалася подолати сепаратизм великих феодалів і підпорядкувати їх…
Цитадель Мангупа (Крим) 14-15 ст.
Мангуп (Дорос, Феодоро, Мангуп-Кале) був заснований візантійськими майстрами для союзних готів у б ст. н. е. Місто розмістилося на широкому плато з чотирма загостреними виступами-мисами. В 13 ст. напів- зруйновану твердиню відбудував перший мангупський правитель, Федір Гаврас. На початку 15 ст., у період правління князя Олексія І, на Мангупі розгортається бурхливе будівництво. За участі грецьких…
Князівство Феодоро
Феодоро – єдина за всю історію Криму незалежна християнська держава, що була створена змішаним грецько-готським населенням гірського Криму. За неповні триста років існування цієї країни її громадяни, які ввійшли в історію як феодорити, встигли створити значну кількість культурних пам’яток і виробили власний архітектурний стиль, своєрідний синтез грецької, вірменської та італійської архітектури пізнього Середньовіччя. У період…
«Храм із ковчегом» у Херсонесі (м. Севастополь), 10-11 ст.
Це один із великих хрещато-баневих храмів, побудованих у Херсонесі в 10-11 ст. У плані він являв собою грецький (рівнобічний) хрест, увінчаний гранованим куполом. У центральній апсиді, за вівтарем, було влаштовано синтрон – лави для священнослужителів розташовані амфітеатром у три ряди. Посередині синтрона стояло настоятельське крісло. До західного фасаду храму було прибудовано криту галерею. У лівому,…