Категорія: Козацька ера

Березневі статті Богдана Хмельницького – комплексдокументів, що визначали політико-правовий статус Гетьманщини після Переяславської угоди (1654). Під час переговорів, що призвели до укладення угоди, московський посол, боярин Василь Бутурлін, відмовився скласти присягу від імені царя, яка гарантувала права і привілеї Війська Запорозького, української шляхти, православного духовенства та міщанства. Щоб отримати письмову гарантію, гетьман Богдан Хмельницький та…

Данило Апостол (4 [14] грудня 1654-17 [28] січня 1734). Військовий діяч і гетьман Лівобережної України (1727-34). Народився в козацько-старшинській родині в селі Великі Сорочинці (Полтавська область). Як полковник Миргородського полку (1683-1727) брав участь у походах проти турків і татар та відзначився у Північній війні (1700-21). Спочатку прихильник автономістської політики Івана Мазепи, у листопаді 1708 року…

Андрусівське перемир’я – перемир’я, підписане між Річчю Посполитою та Московією 30 січня (9 лютого) 1667 року в селі Андрусово під Смоленськом, що діяло до червня 1680 року. Згідно з його умовами припинялася польсько-московська війна 1654-67 років. Лівобережна Україна, Сіверська земля (включно з Черніговом і Стародубом) та Смоленськ залишалися під контролем Московії, тоді як Правобережна Україна…

Григорій Іванович Граб’янка автора однієї з найвидатніших пам’яток української історіографічної прози кінця XVII початку XVIII століття. Граб’янка вчився у Києво-Могилянській, колегії володів принаймні кількома мовами: польською, латиною, німецькою. З 1686 року він був на військовій службі, спочатку гадяцьким сотником, полковим осавулом, а з 1717 року гадяцьким полковим суддею. Граб’янка брав участь у депутатації представників козацької…

У вигляді Різдвяного храму на дальніх печерах Києво-Печерської лаври проявилася рідкісна для мазепинського бароко тенденція горизонтального, широтного розвитку мас, що досягається завдяки наявності двох ярусів прибудов, що оперізують храм. У плані церква тридільна, увінчана трьома елегантними куполами бездоганних пропорцій. До об’єму нави примикають чотири низенькі каплиці з декоративними куполами; за їхньої участі храм стає семикупольним….

Ця класична пам’ятка раннього мазепинського бароко сполучає в собі монументальність храмів Гетьманщини (на зразок Миколаївської церкви в Ніжині) і стрункість церков слобожанської школи. Всхсвятська церква була побудована над Господарськими воротами Києво-Печерської лаври як надбрамний храм. У плані вона хрестова, п’ятикупольна, ззовні оперезана закритою галереєю-опасанням. Грані об’ємів на фасадах оформлені пілястрами з безліччю горизонтальних поясків, вікна…

Ізюмський Преображенський собор є найстарішою з відомих у наш час пам’яток слобожанської школи. Він був однією з перших споруд Ізюмської фортеці. Хрестовий у плані п’ятикупольний храм утворений восьмигран­ним об’ємом і пов’язаними з ним із чотирьох боків бічними «рукавами». В архітектурному вигляді собору повною мірою виявилися особливості слобожанської школи: схильність до вертикального нарощування об’ємів і оформлення…

Один із небагатьох храмів, зведених на Лівобережжі в період Руїни, глухівська Миколаївська церква поєднує в собі затишність традиційного українського храму з монументальністю державного стилю, що заро­джувався. Як і більшість споруд домазепинського періоду, Миколаївська церква двоярусна (перший ярус утворюють стіни, другий – барабани куполів), однак зодчі надали своїй будівлі стрункості, підкресленої конту­рами пілястр і лініями лиштв….

П’ятибанний храм у Ніжині являє собою класичний, хрестоматійний зразок козацької архітектури періоду становлення українського бароко. В основі його композиційного рішення лежить прямий перенос традицій національної дерев’яної архітектури на кам’яний «субстрат». Храм утворений центральним восьмигранним об’ємом, навколо яко­го згруповано чотири масивних рамена; у результаті план церкви набуває вигляду хреста. Всі п’ять об’ємів храму увінчані монументальними вось­мигранними…

Найрідкісніша пам’ятка світської архітектури Гетьманщини домазе- пинського періоду, будинок чернігівського полковника Якова Лизогуба (прав. 1687-1698 рр.) побудовано у традиційних формах українського шляхетського особняка. У плані він являє собою витягнутий прямокут­ник, поділений поздовжньою та двома поперечними стінами на шість приміщень. Два середніх приміщення є сіньми. Дві східні кімнати займа­ла жіноча половина родини; дві західні, більшого розміру,…