Категорія: Козацька ера

Центром культурно-освітнього життя України XVII ст. і першої половини XVIII залишилась Києво-Могилянська Колегія. В другій половині XVII ст., у зв’язку з безперервними воєнними діями, пошестями і непевністю політичного становища, Колегія переживає важкі часи і занепадає. Її студенти здебільша йшли до війська, пожежі і руїна нищать її будинки. Але у 1670-их pp. приходить до деякого заспокоєння…

Вступивши в склад литовської держави, Україна в загально-культурному відношенні значно перевищала Литву й Білорусь. Тогочасна українська (руська) мова стала мовою державною діловодства, дипломатії та приватного листування на території всього Великого Литовського Князівства. Цією мовою був складений «Литовський статут» та інші законодавчі чи правні акти. Про престиж української мови в тих часах свідчить напр. те, що…

Хоч і обмежувана та раз-у-раз обкроювана автономія Гетьманщини все ж таки давала певний захист для розвитку української культури в кінці XVII і на початках XVIII ст. Розвинулась вона до тієї висоти, що дає підстави поставити Гетьманщину часів Мазепи, Скоропадського, Апостола, Розумовського на один рівень з найбільше освіченими країнами тодішньої Європи. Вона, Гетьманщина, стала культурним вогнищем, впливи…

Орлик Пилип (1672-1742) — відомий український військовий козацький діяч. Соратник гетьмана І. Мазепи. Гетьман України (у вигнанні). Поет. Освіту здобував в Києво-Могилянській академії. Походив з давнього чесько-польського шляхетного роду. Батько його, офіцер польської армії, загинув 1673, у битві під Хотином. З 1698 П. Орлик був кафедральним писарем Київської митрополії. В 1700-06 — писар Генеральної військової канцелярії….

Олешківська Січ — Січ, що існувала на пониззі Дніпра, в районі Олешшя (як припускають, територія Цюрупинська Херсонської обл.) з 1711 по 1728. На той час територія Олешшя була окупована Кримським ханством, проте козаки змушені були заснувати там свою Нову Січ, оскільки в 1709 році російські війська зруйнували Стару (Чортомлицьку) Січ, а в 1711 витіснили козаків з…

Ногайська орда — одне з державних утворень, яке виникло наприкінці XIV ст., внаслідок остаточного розпаду монголо-татарськї держави Золота Орда. Назву свою взяла від імені полководця Ногая, який очолив це формування, тюрксько-монгольські племена якого (мангити) кочували в районі нижнього та середнього Поволжя. Столицею його стало містечко Сарайчик в пониззі р. Яїк (Урал). В середині XV ст….

Нова Січ (1734-1775) — заснована за розпорядженням російського імператорського уряду в 1734, по тому, як уряд і військове командування звернулися до запорізьких козаків, що після зруйнування росіянами Запорізької Січі перебували на землях, контрольованих Кримським ханством (в більшості своїй — на Олешківській Січі), з пропозицією повернутися на службу російському цареві. Розташовувалася Нова Січ в районі теперішнього села…

Тоді як у Західній Європі конфронтація католицизму і Реформації розливала ріки крові, Польща переживала найсприятливіші умови для розвитку нової віри. Проте вже на початку 60-х років XVI ст., коли протестанський рух досяг вершини і здавалося, що настали останні часи панування католицизму в цій країні, розпочалася криза в громадах протестантів. Головною причиною слабкості реформаційного руху було…

Наказний кошовий отаман — кошовий отаман, якого козаки обирали на певний час, до обрання постійного, законного кошового отамана, або якого призначив сам отаман, наприклад, для того, щоб він виконував обов’язки кошового на Січі, під час походу основної частини козацтва під командуванням дійсного кошового. Так само призначалися й наказні адміністративні чи січові поліювники та сотники.

«Наглий марш» — похід, котрий, з наказу гетьмана та російського військового командування (у XVIII ст.), організовувався взимку (зазвичай у похід вирушали навесні або влітку). Збирати козаків для зимового походу було дуже важко, старшині доводилося вдаватись до каральних заходів: такі походи дістали назву «наглих маршів», оскільки завжди викликали невдоволення у козаків, що хоча б узимку прагнули…