Подібно як усна народна творчість є одною з важних ділянок української культури, так і українська народна пісня, тобто пісенна творчість народу є вихідною точкою історії музики. Але крім народної творчості та пісні чи народного музичного збірного мистецтва існує ще індивідуальна музична творчість, якої творцями є талановиті одиниці-композитори. Такою напр. є церковна музика. Коли говорити про перший основний…
Категорія: Козацька ера
Українська музика XVIII ст.
В українському музичному мистецтві XVIII ст. з одної сторони продовжується тенденція до традицій попередніх епох (кобзарі, бандуристи), а з другої — українська музика входить на нові рейки. Видно це з того факту, що дії цих народних улюбленців поволі, під тиском московського режиму, припиняються, бо Москва що раз більше почала забирати з України кращих бандуристів і…
«Московські статті» (1665) коротко
«Московські статті» (1665) (матеріал з книги О. Апанович) включали п’ять умов, що були додатком до Переяславської угоди [«Переяславських статей»] 1659 р. Склав їх Іван Брюховецький, якого обрали гетьманом у червні 1663 р. на чорній раді під Ніжином, за підтримки запорожців та під контролем московського війська. У вересні 1665 р. гетьман з почтом у 500 осіб…
Московські статті (1665)
Московські статті (1665)-договір, укладений 11 жовтня 1665 між гетьманом Лівобережної України Іваном Брюховецьким та урядом Московії. До підписання цього договору взаємини між Лівобережною Гетьманською Україною та Московією визначалися Переяславськими статтями 1659, у відповідності з якими моє-ковські війська базувалися лише в Чернігові, Переяславі, Ніжині, Умані та Брацлаві, а царські воєводи займалися лише справами безпеки та забезпечення…
Московський похід королевича Владислава (1618)
Московський похід королевича Владислава (1618). — Похід, здійснений польським королевичем Владиславом (сином короля Сигізмунда III, майбутнім королем Польщі Владиславом IV), щоб оволодіти російським престолом. 20 вересня 1618 року 30-тисячна польська армія (20 тисяч в якій становили українські козаки, на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним) підійшла до Москви. Поляки стали табором поблизу містечка Тушино, а козаки…
Московський договір (гетьмана І. Брюховецького)
Московський договір (гетьмана І. Брюховецького) — укладений 1663, в Батурині, на основі «статей» Богдана і Юрія Хмельницьких, а точніше, на основі Переяславського договору 1659, який зводив нанівець провідні засади української державності. Згідно з цим договором, Україна зобов’язувалася безкоштовно забезпечувати продовольством усі російські війська, що перебували на її території. Вибори гетьмана мали відбуватися у присутності російських…
Монументальне мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст.
В умовах нового етапу розвитку мистецької культури, який розпочинається з другої половини XVI ст., монументальне малярство дедалі більше втрачає позиції. Останнє його пожвавлення фіксується у перемишльському середовищі перед серединою XVI ст. І хоч молдавський господар Олександр з 1565 р. звертався до львівських братчиків з проханням з’єднати йому майстрів для малювання новозбудованої церкви в Яссах 1,…
Молдавські походи
Молдавський похід Української Визвольної армії (1650)– здійснений Визвольною армією під командуванням гетьмана Б. Хмельницького в Молдову. Мета його — не допустити зміцнення військово-політичного союзу між Польщею та Молдовою. У складі армії були повсталі селяни, козаки та загони кримських татар. У серпні 1650 корпус армії під командуванням полковниками Д. Нечая увійшов у Ясси. Господар Молдови Лупул…
Мистецтво України другої половини XVII ст.
Інтенсивний розвиток архітектури супроводився значним розвитком монументально-декоративного мистецтва. Не зважаючи на те, що у всіх видах тодішнього мистецтва переважає релігійна тематика, друга половина XVII і перша XVIII ст. — це початок наближення до реального життя. Мистців починають все більше цікавити світські сюжети чи людська особистість. У другій половині XVII ст. українські майстри кисті все більше…
Микитинська Січ (1638-1652)
Микитинська Січ (1638-1652) (детальніше) заснована у місцевості, де з давніх-давен перетиналися суходільний і водний шляхи і де 2500 років тому існувала переправа через Дніпро. Ця переправа була в найвужчому місці дніпровських плавнів (4-5 км). Саме тут ще скіфи переправ-хали через Дніпро криворізьку залізну руду, а в XIII ст. проходив шлях «із варяг у греки». У часи…