«Літопис Самовидця» (коротка характеристика) — український козацький літопис. Гіпотетичним автором його (услід за багатьма дослідниками) можна вважати козацьіюго старшину Романа Ракушку-Романовського (бл. 1622-1703), який сам брав участь у Визвольній війні 1648-34 під проводом Хмельницького, будучи при цьому шзаком Ніжинської адмінсотні. Відомо, що по смерті Хмельницького він став Ніжинським адмінсотни-ком, а в 1659-63 роках був на посаді…
Категорія: Козацька ера
Літопис Малоросії або Історія козаків-запоріжців та козаків України або Малоросії
«Літопис Малоросії або Історія козаків-запоріжців та козаків України або Малоросії» — літопис, укладений французьким істориком, дипломатом, мандрівником XVIII ст. Жаном-Бенуа Шерером. Основні події, які висвітлюються у цій праці, відбуваються у ХУІІ-ХУІІІ ст., від часів Хмельниччини до гетьмана І. Скоропадського. Автор прихильно ставиться до боротьби українського народу за свою незалежність: «Цей народ, — говорить він, — пам’ять…
Літопис Граб’янки – коротко
«Літопис Граб’янки» — український козацький літопис, автором якого став Григорій Граб’янка (р.н. невід.-помер 1738), випускник Києво-Могилянської академії козацький старшина, який з 1686 був гадяцьким сотником та полковим осавулом, а впродовж 1717-23 — гадяцьким полковим суддею. В останні роки життя, починаючи з 1729 (1730?), обіймав посаду полковника Гадяцького адмінполку. Оригінал цього літопису, завершеного 1710, не зберігся,…
Літопис Величка
«Літопис Величка» — визначна пам’ятка української історіографії, автором якої став Самійло Величко (1670-1728), канцелярист канцелярії Генерального судді Василя Кочубея та генеральної військової канцелярії часів гетьмана І. Мазепи (1705-1708). Літопис охоплює події, які відбувалися в Україні 1648-1700. В основі його дослідники віднаходять польську римовану хроніку Самуїла Твардовського «Громадянська війна з козаками і татарами, Москвою»розвідку німецького історика С….
Література Ренесансу в Україні
На загальний розвиток літератури XIII -XVI ст. дуже від’ємно відбилися історичні події. Більша частина українських земель перейшла до складу литовсько-руської держави, і це в значній мірі мало вплив на зниження культурного процесу. Не стало блискучих князівських дворів, Україна збідніла, а навіть на деякий час втратила митрополита, що переніс свою столицю до Москви. Але культурні традиції…
Література України першої половини XVII ст.
Кінець XVI і перша половина XVII ст. прикметні в літературі з одної сторони продовженням давніх жанрів (полеміка, ораторсько-проповідницька проза, житійна література, історично-мемуарна проза), а з другої — появою нових жанрів (віршування, початки драматургії у формі інтермедій). Другою, дуже прикметною рисою літературного процесу того періоду, зокрема першої половини XVII ст., це поява літературного барокко, якого зміст,…
Література другої половини XVII ст.
В другій половині XVII ст. поповнюється теж скарбниця народнопоетичної творчости. Появляються нового типу думи, нові історичні пісні та перекази про героїку козацьких визвольних воєн. Головним героєм цих дум та пісень був, очевидно, Богдан Хмельницький і йому присвячений цілий цикль величавих дум, в яких прославлено найважніші моменти його діяльності. Для сучасників був він „Богом даним вождем”,…
Література Бароко в українській літературі
Як ми знаємо, другою дуже маркантною рисою українського літературного (а втім взагалі культурного) процесу того часу було т.зв. українське літературне бароко. В противенстві до ренесансу (гуманізму), який не мав об’єктивних даних розвинутися в Україні кінця XV чи початків XVI ст., отже не мав майже ніякого відгомону в творах тодішньої української літератури чи науки, бароко не…
Культурне відродження другої половини XVII ст. Історичні передумови
Ні придушення селянсько-козацьких повстань проти Польщі у тридцятих роках XVII ст., ні т.зв. „золотий спокій” (за польським визначенням), який ніби настав згодом, не розв’язали цілого ряду наболілих справ, які переживала Україна під польським пануванням. Що більше, — в цьому часі магнатсько-шляхетська Польща посилила національно-релігійне, економічне та соціальне гноблення українського народу. Значно погіршало становище нереєстрового козацтва,…
Культура України першої половини XVII ст. Історичні передумови
Кінець XVI і перша половина XVII ст. знаменні з історичного боку посиленою збройною боротьбою українського народу так зі зовнішніми ворогами України (Кримське ханство, Туреччина), як і внутрішнім ворогом, яким була шляхетська Польща. Панування польської шляхти в Україні, національно-культурне поневолення та економічний визиск після Люблінської (1569) і Берестейської (1596) уній, дійшли свого вершка і викликали широкий народний…