Категорія: Козацька ера

Кінець XIV ст. драматично позначився на суспільно-політичному і культурному розвитку українських земель. У 80-х роках завершила своє існування Галицько-Волинська держава, що тривалий час як самостійний політичний організм об’єднувала більшість заселеної на той час української території. Українська державність XIII—ХІУ ст. забезпечувала загальнонаціональну консолідацію всіх частин українського народу, дальший розвиток його культури, протидіяла воєнній і політичній експансії…

Кошовий атестат — документ, якого отримував запорізький козак, коли з якихось причин — через хворобу, старість, поранення — змушений був залишити Запорізьку Січ (Запорізьке Козацтво), і мав намір переселитися на Лівобережну чи Правобережну Україну. Цей документ засвідчував особу козака та пояснював його походження, і те, чим він займався, перш ніж опинився «на слободі». Досить часто запорізькі…

Корсунська битва (1648) (Коротко) — битва, що відбулася 15-16 травня 1648 під Корсунем. У ній взяли участь 15-тисячне селянсько-козацьке військо під командуванням Б. Хмельницького та 20-тисячне польське військо під командуванням коронного гетьмана М. Потоцького. На боці козаків у битві брав участь і 4-тисячний загін кримських татар. Напередодні битви в полон полякам здався козак-смертник С. Зарудний, який…

Корсунська битва — друга битва Визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти Польщі, що відбулася 16(6) травня 1648 р. під містом Корсунем. Після першої перемоги козацьких військ на річці Жовті Води над авангардними силами польської окупаційної армії, очолюваної великим коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним коронним гетьманом Мартином Калиновським, Богдан Хмельницький прагнув розвинути успіх,…

Від часів зміцнення російської й польської держав у XVI-XVII ст. освічені кола українців беруть активну участь у творенні спільних для українців польської або російської культур. Спільна віра особливо загострила проблему українсько-російського протистояння. Церковнослов’янська мова й православ’я часто автоматично робили з українців росіян. Московська держава потребувала освічених діячів для своєї Церкви; у першій половині XVII ст. починається постійний відтік культурних кадрів з…

Конституція Пилипа Орлика — повна назва цього документа — «Пакти й конститупіії законів та вольностей Війська Запорізького. Між ясновельможним Пилипом Орликом, новообраним гетьманам Війська Запорізького, та між старшиною, полковниками, а також названші Військом Запорізьким прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним геть.маном, року божого 1710, квітня 5, в Бендерах»….

Конотопські статті (1672) — договір, укладений між новообраним гетьманом Лівобережної України Іваном Самойловичем та представниками уряду Московії, основні положення якого стосувалися не стільки взаємин гетьмана з Московією, скільки з козацькою старшиною. 17 червня старшинська рада лівобережного козацтва, яка зібралася поблизу містечка Козача Діброва, що неподалік Конотопа, в присутності та зі згоди російського воєводи Г. Ромодановича, обрала…

Конотопська битва 1659 — битва, що відбулася під час російсько-української війни. Дізнавшись про укладення між Україною та Польщею Гадяцького договору 1658, російський цар спорядив понад стотисячну армію на чолі з князями Трубецьким, Ромодановським, Пожарським та Львовим, яка навесні 1659 розпочала масштабний наступ на Україну. Одначе на шляху цієї орди постало сотенне місто Конотоп, гарнізон якого складали…

Конєцпольський Станіслав (1591(4)-1647) — відомий польський військовий і політичний діяч. Коронний гетьман (тобто головнокомандувач польськими військами) у 1632-46. Навчався в Краківській академії. Був великим землевласником, володіння якого розташовувалися, здебільшого, в Україні, зокрема, на Брацлавщині. Перші згадки про його бойові заслуги перед Польщею стосуються 1611 року, коли С. Конєцпольський брав участь в облозі Смоленська. Командував великим…

«Коломацькі статті» (1687) — договір, укладений на козацькій раді 25 липня 1687, в м. Коломаку (Харківщина), між козацьким керівництвом на чолі з Мазепою та представниками російського уряду і російського командування в Україні. На раді гетьманська булава перейшла від І. Самойловича до І. Мазепи. Цими статтями були передбачені посилення російського урядового правління на Лівобережній Україні і регламентація…