Категорія: Козацька ера

Ян II Казимир (1609-1672) — відомий військовий і політичний діяч Польщі, король Речі Посполитої (1648-68). Походив зі шведсько-польської династії Ваза, яка упродовж усього свого існування претендувала одразу на дві корони; шведську і польську. Син короля Сигізмунда III. Здобув єзуїтське виховання та освіту. У вихованні його значний вплив мали представники Ордену єзуїтів, які виявилися і його домашніми…

Ян III Собеський (1629-1696) — визначний державний діяч Польщі, король Речі Посполитої (1674-96), Великий маршалок коронний (1665-74), гетьман польний (1666-68), Великий гетьман коронний (1668-74). Походив з давнього польського роду Собеських, герба «Яніна», родовим гніздом якого було містечко Собєшин на Люблінщині. Його рід був споріднений з родом Жолкевських, Великий гетьман коронний С. Жолкевський (1618-20) доводився прадідом; а…

Яків Маркович (1696-1770) — державний діяч Гетьманщини, письменник, автор десятитомного «Діаріуша» («Щоденника»). Народився 20 жовтня 1696 р. в м. Прилуках (нині Чернігівська обл.). Належав до найвпливовішого, найбагатшого козацько-старшинського роду. Його батько Андрій Маркович — лубенський полковник, пізніше генеральний підскарбій; тітка Настя Миклашевська, з роду Полуботків, стала дружиною гетьмана Івана Скоропадського; тесть — чернігівський полковник, пізніше наказний…

Шут Андрій (р.н. невід.-помер 1873) — відомий український кобзар, знавець і виконавець козацьких дум та народних пісень. Походив з с. Олександрівки, тепер Менського району на Чернігівщині. Саме з його голосу П. Куліш, А. Метлинський та інші дослідники записали сім дум, в яких оспівується визвольна боротьба українського народу (1648-54). Це думи про Б. Хмельницького, Ганжу Андибера та…

Доба Відродження в країнах Західної Європи започаткувала нову форму театру: в гуманістичних школах Італії, а згодом Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів почали виконувати в оригіналах комедії римських драматургів Плавта і Теренція, трагедії Сенеки. Викладачі шкіл, починаючи з 30-х рр. XVI ст., на зразок римських стали писати власні латиномовні п’єси для школярів, які їх виконували з дидактичною…

Чортомлицька Січ (Стара Січ, 1652-1709) — військовий, адміністративний та духовний центр Війська Запорізького Низового. Січовий замок було споруджено на Чортомлицькому мисі, що утворився на місці злиття річок Чортомлика, Скарбної, Павлюката Гшілої при їх впадінні в Дніпро, і розташовувався він неподалік сучасного села Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської обл. Заснована Січ була в 1652, в розпал Визвольної війни…

Чорноморський Кіш (1788-1792) — козацька рада, управа Чорноморського козацького війська (див.). Перебував у с. Слободзея (тепер територія Молдови). Здійснював керівництво усім Чорноморським військом, що територіально поділялося на три паланки — Кінбурнську, Березанську та Подністровську, і мало річкову флотилію на Дністрі.

«Чернігівський літопис по новому списку» — український літопис, українська історична хроніка, автор (чи автори) якої не відомі. Первісна назва хроніки -«Літописець в руських і польських сторонах що ся діяло і якого року». Створено цей літопис в кінці XVII на початку XVIII ст., й оскільки дві частини, з трьох, писано в Чернігові, то, з легкої руки…

Чепіга Захар (1725-1797) — полковник Війська Запорізького. Кошовий отаман (1788) Війська Вірних (Російській імперії) Чорноморських козаків, бригадир російської армії. Походив з козацьіюго старшинського роду Кулішів. За часів кошового П. Калнишевського, очолював (за версією) Протовчанську паланку. Після зруйнування в 1775 Січі, маючи чин капітана російської армії у відставці, займався сільським господарством. В 1787 генерал-губернатор Новоросійського краю князь…

Цибульник — урочище назване так за назвою річки, правої притоки Дніпра, що впадає неподалік гирла річки Тясмин. Увійиїло в історію Козаччини по тому, як у 1663 загін запоріжців під проводом кощового отамана Сащка Туровця знищив тут десятитисячну орду кримських татар і ногайців, визволивщи при цьому понад 4 тисячі бранців, яких татари захопили в полон. Відомо також,…