Категорія: Козацька ера

Універсал гетьмана Богдана Хмельницького на права «володінь» Війська Запорізького 1576-1655 (15 січня 1655) — універсал, виданий гетьманом Богданом Хмельницьким кошовому отаману Війська Запорізького Якову Барабашу (на його прохання). Цим універсалом підтверджується, що грамотою (від 20 серпня 1576 року) Польського короля Стефана Баторія Низовому Запорізькому козацтву даровані місто Трехтемирів, з монастирем та перевозами, місто Чигирин, із…

В організації шкіл і ширенні освіти не відставали і католики-уніати. І так київський митрополит Іпатій Потій, що сам був високоосвіченою людиною, заснував католицьку колегію у Вільні та католицьку школу в Бересті. Митрополит Веньямин Рутський робив заходи у 1624 р. заснувати руську семінарію — учбове заведення, яке мало було бути на всю метрополію „спільною для русинів…

Однією з найважливіших рис української літератури кінця XIV —- початку XV ст. є продовження літературних традицій Київської Русі, які залишались важливим фактором культурного розвитку в нових умовах. На багатьох історико-публіцистичних, агіографічних та інших творах цього періоду позначився високий експресивно-емоційний стиль, динамізм в описі подій літописання, житійних сюжетів. Цей новий стиль значною мірою був також пов’язаний…

Трахтемирівський (Зарубський) монастир — монастир (XVI ст.), який, водночас, виконував роль шпиталю, що обслуговував українських реєстрових козаків. Знаходився між містечком Трахтемирів та селом Зарубинці. Спеціальним привілеєм польського короля Стефана Баторія 1578, монастир було передано лише незадовго до того створеному реєстровому козацтву. В монастирі розташувався шпиталь, де хворих доглядали ченці. Чимало літніх козаків теж доживали свій вік…

Томило Яків (р.н. невід.-помер 1656)-полковник. Активний учасник Визвольної війни. Після смерті полковника І. Золотаренка (1656), Б. Хмельницький призначив Я. Томила наказним гетьманом Лівобережної України. Того ж року він сформував військо і повів його до р. Самари, притоки Дніпра (в район теперішнього Дніпропетровська), назустріч кримській орді хана Менглі-Гірея. Сили були занадто нерівними, а російські війська під командуванням…

1. Томиленко Василь (р.н. невід.-помер 1654)—військовий діяч XVII ст. Гетьман реєстрового козацтва (1635-37). Брав активну участь у Визвольній війні 1648-54, як один із начальників козацької артилерії. В 1653 призначений полковником чигиринським, в 1654 став військовим осавулом. Відомий, як дипломат, який виконував ряд дипломатичних доручень в Польщі (1650), Литві (1653), а також брав участь у переговорах з послами…

Томаківська Січ (60-і рр. XVI ст.-1593) — польова фортеця, військово-адміністративний центр Запорізького козацтва. Розташовувалася на о. Томаківка, неподалік теперішнього м. Марганець Дніпропетровської обл. Обрамлений річками та великими плавнями, острів був важкодоступним для ворогів, особливо для татарської кінноти. Січова фортеця розташовувалася на південній частині острова.На Січі постійно знаходився козацький гарнізон, на чолі якого стояла січова старшина, яка…

Серед таких історичних умовин, коли Польщі вдалось об’єднати під своєю владою більшість українських земель (тільки маленька Буковина опинилась у руках Молдавії, Закарпаття — в руках Угорщини, а Пінщина і Берестейщина — Литви), змінилась і структура українського населення. На першому місці треба висунути колишніх українських магнатів, які в основному спольщились та окатоличились. До XVII ст. вони…

Сулима Іван (р.н. невід.-помер 1635) — гетьман нереєстрових запорізьких козаків (1628-1629; 1630-1635), керівник козацького повстання. Родом з с. Рогощі (тепер Чернігівського р-ну Чернігівської обл.). Походив з родини дрібного українського шляхтича. Служив помічником управителя (за іншими даними — управителем) Баришівського та Бориспільського маєтків польського магната і полководця С. Жолкевського. Прославився як козацький старшина під час походу проти…

Стародубський полк — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця на Лівобережній Гетьманській Україні в XVII-XVIII ст. Утворений в 1663. З полковників, які у різні часи очолювали цей полк, відомі Лисий (1650); Степан Окша (1651); Панас Єремієнко (1654), Г. Гуляницький, Тимофій Оникієнко (1654-1656) та ін. Полк складався з десяти сотень (Стародубська, Новгород-Сіверська, Балканська, Мглинська, Дроківська, Попогірська, Погарська…). Полковим центром було…