Категорія: Козацька ера

Ружинський Остафій (р.н. невід.-1535) — князь, полководець, польний гетьман Польщі, гетьман українського козацтва. Походив з князівського роду Ружинських. Освіту здобував у Франції та Німеччині. Багато подорожував країнами Західної Європи. Існують відомості, що саме за його проектом польський король Сигизмунд (Жигмонт) І Старий (1467-1548) вдався до спроби організувати реєстрове козацтво, поділивши значну частину України на військово-адміністративні округи…

Російсько-українсько-турецька війна (1686-1700) — війна, що стала частиною великої коаліційної війни ряду європейських держав проти Туреччини (1684-99).Для консолідації сил у боротьбі з Туреччиною, в Європі створюється «Священна ліга» у складі: Речі Посполитої, Австрії та Венеції. Але цього виявилося замало, і «Ліга» звернулася за допомогою до Росії. А щоб залагодити відносини між нею і Польщею, було вирішено…

Російсько-українсько-польська війна (1660-1667) — війна, яку Росія розпочала проти Польщі, за підтримки українських козацьких військ гетьмана Юрія Хмельницького. Розпочалася вона з території Білорусії, де російські війська воєводи Хованського здобули штурмом фортецю Брест (Берестя). Згодом загін російського стольника Семена Змєєва завдав поразки загонові поляків під Слуцьком. Проте вже на кінець весни 1660 ситуація різко змінилася. Річ у…

Приблизно 50-літній період між Берестейським собором (1569) і повстанням Хмельницького (1648) є одним із найбільш помітних в історії України XVII ст. В цьому періоді Київ став справжнім центром загальнокультурної церковної та видавничої діяльності , коли то у 1599 р. архімандритом Києво-Печерської лаври став дуже талановитий, шляхетського роду, галичанин, Єлисей Плетенецький. Завдяки підтримці козаків йому вдалося…

«Решетилівські статті» (1709 складалися з двох документів: «Просительньих Статей» гетьмана Івана Скоропадського і відповіді царя Петра І. При обранні 1709 р. в Глухові за велінням Петра І гетьманом стародубського полковника Івана Скоропадського цар вперше зламав традицію укладання і підписання «Статей» — договору Москви з новим гетьманом і старшиною, відклавши цю процедуру, посилаючись на воєнні обставини….

Решетилівські статті (1709) — договір, укладений між російським урядом та гетьманом І. Скоропадським, щодо статусу та форм управління Лівобережної України. Названі так за назвою тодішнього сотенного містечка Полтавського полку Решетилівки (тепер — центр Решетилівського р-ну Полтавської обл.), в якому вони були складені. Згідно з Решетилівськими статтями, цар Петро І посилював залежність гетьманату від російського уряду, в…

Реншильд Карл Густав (1651-1722) — відомий шведський військовий і державний діяч, фельдмаршал. Командував корпусами шведської армії у битвах проти російських військ під Нарвою (1703) та Фрауштадтом (1706). Був головнокомандуючим шведською армією у битві під Полтавою (1709), в якій брали участь з боку шведів козаки гетьмана І. Мазепи, з боку росіян — козаки гетьмана Лівобережної України І….

Реєстрове козацтво — козацтво, яке перебувало на державній військовій службі Речі Посполитої (польського короля), або Гетьманщини. Від звичайних городових козаків реєстрові відрізнялися тим, що вони перебували на державному утриманні і відігравали роль регулярних військ. Назва походить від того, що козаків, які перебували на державній службі, заносили до реєстру, спеціального списку, занесення до якого дорівнювалося укладанню угоди…

Раставицька угода (1619) — угода, укладена між представниками польського уряду та військового командування Речі Посполитої — і делегацією козацьких старшин на чолі з Петром Сагайдачним 7 жовтня 1619, на річці Раставиці поблизу м. Паволочі. Завдяки цій угоді, поляки намагалися покласти край багаторічному збройному протистоянню між козаками та польською адміністрацією в Україні. На річку Раставицю коронний гетьман…

Рангові маєтності — певні рангові володіння, які в часи Гетьманщини гетьманська канцелярія надавала козацьким старшинам; це могли бути, як поселення та земельні наділи, так і окремі підприємства, що, скажімо, займалися виробництвом скла, рудні копальні, млини, олійні, одне слово, все те, що могло давати доходи і в такий спосіб забезпечувати матеріальні статки старшини. Рангові маєтності не вважалися…