Анти (грец. Antae) – племінний союз четвертого-сьомого століть н.е, що населяв території між Дніпром і Дністром. Про антів відомо з праць готського історика Йордана та візантійських письменників шостого і сьомого століть. Їх ідентичність залишається суперечливою; деякі історики вважають їх сарматами, тоді як інші стверджують, що вони були східними слов’янами. Михайло Грушевський вважав антів першими етнічними…
Категорія: Найдавніші часи
Візантійці і Причорномор’я. Прихід Хозар
У той час як український степ і глибинка зазнавали частих руйнувань між 250 і 650 рр. н. е., прибережний регіон уздовж Чорного та Азовського морів переживав чергове відродження. Цього разу стабілізуючим фактором була Східноримська, або Візантійська імперія, яка досягла найбільшого територіального масштабу та політичного впливу під час правління імператора Юстиніана (правління 527-565) у шостому столітті….
Грецькі міста держави північного Причорномор’я та їх стосунки зі Скіфами
Незабаром після того, як скіфи почали проникати в Україну зі сходу, у VIII столітті до н. У результаті між сьомим і п’ятим століттями до нашої ери вздовж узбережжя Чорного моря, Керченської протоки та Азовського моря виникло кілька процвітаючих грецьких міст. Серед перших були засновані Тіра у гирлі річки Дністер і Ольвія в гирлі Південного Бугу,…
Кочові племена в Україні: кімерійці, скіфи, сармати
Перший період історії України, точніше, передісторія, тривав приблизно з 1150 р. до н.е. до 850 р. н.е. Ці двадцять одне століття людського розвитку на території України свідчать про повільну еволюцію від примітивної землеробської та кочової цивілізації до більш розвинених суспільств, які намагалися створити централізовані організовані державні та соціально-економічні структури. Протягом цих тисячоліть українська територія була…
Язичництво
Терміном язичництво у християнському богослов’ї, а частково і в історичній літературі визначаються дохристиянські та нехристиянські, головним чином політеїстичні релігії. Язичництво — релігія людей того рівня розвитку,’ коли все специфічно людське прирівнюється до природного і сприймається як магічні випари, продукти цього природного. Людина — частина загального цілого, природи, космосу, її життя не можна відокремити від космосу. Людська спроможність…
Християнство в Київській Русі до реформ Володимира
Поганський світогляд українців, хоч як глибоко укорінився був у збірній душі народу Й залишив нестерті сліди по собі в народній традиції, а то й в святковій обрядовості, не став рушійною силою в розвитку української культури. З хвилиною остаточного сформування української державності на міцних державницьких основах, за князювання Володимира Великого, приходить до великого й глибокого зрушення світоглядових і…
Українська міфологія дохристиянського періоду
Основною особливістю духової культури цього періоду є передовсім вірування і релігійні культи, і вони творять цікаву й багату мозаїку української міфології землі. Початки релігійних вірувань на землях України такі ж давні і мрячні, як і їх історія. Археологічні розкопи свідчать про те, що вже людина палеоліту мала певні релігійні уявлення, а теж послідовно до цього, певні релігійні…
Базиліка Апостолів Петра й Павла в Партеніті 8 ст. н. е. (відн. в 1427 р.)
Одну з найвідоміших базилік, які збереглися за межами Херсонеса, було побудовано в середині 8 ст. н. е., можливо близько 763 р. Вона являла собою масивну споруду зі стінами майже метрової товщини, складеними з тесаних вапнякових блоків. Іззовні будівля була оперезана аркадою. Підлога базиліки викладена геометричним візерунком із червоної та жовтої черепиці, блакитного мармуру й зеленуватого…
Уваровська базиліка (м. Севастополь), 5 ст. н. е.
Уваровська базиліка, названа так за ім’ям археолога- першовідкривача, князя Уварова, є найбільшим храмом древнього Криму. Власне церква мала довжину 50 м, а пов’язаний із нею архітектурний комплекс був більш ніж удвічі більшим і включав також будинок єпископа, невеликий триапсидний храм і баптистерій. Із заходу до базиліки примикав широкий двір-атріум, оперезаний колонадою й оточений із чотирьох…
«Базиліка 1935 р.» у Херсонесі (м. Севастополь), б ст. н. е.
Мальовничі руїни цього храму стали загальновизнаним символом Херсонеса. А колись він являв собою цілком рядову культову будівлю, типовий зразок тринавової візантійської базиліки юстиніанової епохи, яких у Херсонесі було близько двох десятків. На жаль, справжня назва храму невідома, тому іменують його за датою відкриття археологами. Базиліка являла собою прямокутну будівлю з великою півциліндричною апсидою. Всередину вели…