Категорія: Під імперською владою

Малоросія (Мала Росія) — офіційна назва України, запроваджена царським урядом Росії. Широко вживалася в офіційних документах, імператорських указах та постановах уряду, в історичній і художній літераіурі. З історії українського християнства відомо, що термін «Мала Русь» («Мікра Росіа») почав вживатися в документах константинопольської патріхії ще з 1303, щойно було засновано Галицьку митрополію. Невдовзі ним почали означувати…

Малоросійські козацькі полки — загальна назва полків (адміністративних і військових), котрі перейшли під юрисдикцію Російської імперії, внаслідок непродуманих дій Б.Хмельницького, котрий, разом з певним колом своєї старшини, проголосив так зване возз’єднання України з Росією. В березні 1654 в російське підданство були прийняті Київський, Чернігівський, Вінницький, Ніжинський, Переяславський, Прилуцький, Кропивненський, Чигиринський, Миргородський та Полтавський полки. В…

Малоросійські кінні козацькі полки (1812-1864) — полки, які формувалися з українського козацтва та жителів українських губерній, для участі у війні проти французького імператора Наполеона (1812-1813). Підставою для їх створення був «Маніфест про скликання внутрішнього ополчення для підсилення дій проти французької армії», виданий урядом Російської імперії в липні 1812. Формування відбувалося досить успішно, охочих виявилося чимало….

Малоросійський приказ (Приказ Малые России) — урядова установа Росії, створена спеціально для того, щоб займатися всіма справами підлеглої Росії Лівобережної України. Під контролем Малоросійського приказу перебувало все гетьманське управління Лівобережжям (1662-1722) а також діяльність російських воєвод і російської адміністрації в Україні. Члени приказу наглядали за діяльністю Генерального військового суду України. З 1687 перебував у віданні…

Малоросійська колегія (перша) — адміністративний орган, утворений за наказом імператора Петра І в травні 1722 році. Поява колегії вмотивовувалася численними недоліками, які існували в судочинстві, податковій системі та в усьому внутрішньому управлінні Гетьманату. Базувалася колегія у Глухові. Передусім, колегія повинна була цілковито контролювати діяльність гетьмана Лівобережної України та Генеральної канцелярії. А до того ж, обмежити…

Малоросійська колегія (друга) — адміністративний орган, утворений (відновлений) Катериною II в 1764, по тому, як після відсторонення від гетьманства К, Розу-мовського, управління над Лівобережною Україною було вирішено підпорядкувати колегії. Тепер вона складалася не з шести (як перша) членів, а з восьми, причому четверо з них були українцями, четверо росіянами. На чолі цієї колегії стояв генерал-губернатор…

Біографія кортко: Народилася Любов Олександрівна Яновська (дівоче прізвище Щербачова) 30 липня 1861 року в селі Миколаївці на Чернігівщині в маєтку своєї бабусі, рідної сестри письменниці Ганни Барвінок. Мати Яновської походила із збіднілої дворянської родини. Батько, Олександр Сергійович Щербачов, ротмістр Олександрівського гусарського полку, був культурною людиною, добре знав літературу. Дитячі літа майбутньої письменниці минули у Варшаві. Сюди перевели…

Лукашевич Василь (бл. 1783-1866) — історик, громадський діяч, активний учасник масонського руху в Україні. Походив з козацького роду з Переяславщини. Батько був генералом російської армії. Закінчив Пажеський корпус. Тривалий час працював перекладачем колегії закордонних справ у Петербурзі. Належав до масонських лож «Любов до істини» (Полтава) та «З’єднані слов’яни» (Київ). Організатор і натхненник «Малоросійського таємного товариства»,…

Доволі довгий і складний був процес українського національного відродження чи радше пробудження. Почався він з руху русифікованого дворянства за свої права, отже мав він політично-соціальний підклад; а дальше пішло себе виявлення в народності, що його рефлексом стали праці історичного і географічного змісту та етнографічні дослідження; пішла боротьба за огнище української науки, за Харківський університет, який став…

Серед таких національних обставин Галичини і гостро поставленого питання про те, чи українська (руська) мова галичан придатна для літературного вжитку, чи можна її визнати за вирішальний фактор дальшого розвитку української літератури і культури. На початках 30-их років серед питомців Львівської Духовної Семінарії під проводом Маркіяна Шашкевича формується гурток молодих і талановитих патріотів, які під назвою «Руської Трійці»…