Неоціненний внесок у розвиток науки кримінального права в Російській імперії зробив видатний український учений-юрист. автор численних праць з кримінального права, історії права та судоустрою в Україні, археограф і громадський діяч Олександр Федорович Кістяківський, Проблеми, науково осмислені ним у другій половині XIX ст., а саме: розбудова правової держави, утвердження в суспільному житті моральних цінностей та правових норм, шанування гідності…
Категорія: Під імперською владою
Образотворче мистецтво першої половини XIX ст.
Як уже було згадано, у формуванні українських мистців значну роль відіграла петербурзька Академія Мистецтв, де в 30-40-их роках, не дивлячись на академічну засклепленість, були між професорами видатні педагоги-нова-тори, як К. Брюлов, а в другій половині XIX ст. П. Чистяков. Вони залишили глибокий слід у мистецтві Росії, а при тому виховали чимало мистців. І так нпр….
Образотворче в Україні мистецтво XVIII ст.
Інтенсивний розвиток архітектури супроводжався значним розвитком монументально-декоративного мистецтва. Хоч у всіх його галузях переважала релігійна тематика, то воно все більше наближалося до реального життя. Виконуючи різні замовлення церковного і світського характеру, працювало в Україні багато мистців-малярів. Осередком мистецького виховання була передовсім Київська Академія, де малюнкові приділяли багато уваги. Дуже активно діяла в той час лаврська…
Новоросійське козацьке військо
Новоросійське козацьке військо — узагальнена назва козацьких формувань, що існували на території Новоросійського краю. Відомо, що в 1806 тут було сформоване Усть-Дунайське Буджацьке військо, основу якого становили близько 500 колишніх задунайських козаків, які, повернувшись в Україну, були поселені на пониззі Дунаю, в районі Кілії. До них приєднувалися козаки, які втікали з різних турецьких країв, в…
Національне питання в програмах перших таємних організацій в Україні
Формуванню національної свідомості в українському суспільстві на початку XIX ст. сприяли великі суспільні події в Російській імперії внаслідок навали армії Наполеона (1812). Після його розгрому, коли російська армія опинилась у європейських країнах, значна частина російських офіцерів, — а серед них були й вихідці із дворянських сімей України, — зіткнулась із новим для себе способом життя…
Національне відродження. Чинники та передумови
З історії західноєвропейської цивілізації бували різні відродження а кожне з них мало в своїй основі два аспекти: конкретно-історичний і міфологічний, воно є основою історії і прамітів людства. Українське відродження має універсальний характер. У „межових ситуаціях” воно приносить силу і надію не ззовні, а з власної самовіднови і має якусь силу тривалості супроти кризи поневолення. За…
Наукове товариство ім. Шевченка
Заснування Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1873) було вислідом культурних змагань львівських патріотів-народовців, які в другій половині XIX ст. старалися відновити нитку традиції, що сягала доби ..Руської Трійці” з 1837 р., та „Галицько-Руської Матиці» з 1848 р. Цим шляхетним тенденціям сприяли теж доволі активні зв’язки з діячами Наддніпрянщини, зокрема з Кулішем, Кониським, Драгомановим і Антоновичем. До того…
Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) (1892-1939)
Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) (1892-1939) — громадська організація, заснована 1892, з наукового товариства ім. Шевченка. Серед його засновників були відомі українські вчені О. Кониський, В. Антонович, О. Барвінський, К. Сушкевич, М. Драгоманов. Вважається, що 1892-1918 НТШ було першою Академією українського народу. Пропаганді української історії. Козаччини та мистецького слова слугували засновані членами НТШ журнали «Правда» та…
Наукове товариство ім. Т. Шевченка і його діяльність
Приєднання Галичини до Польщі дошкульно відчули українські науковці, згуртовані в Науковім Т-ві ім. Шевченка. Під Австрією вони користувалися деякою матеріальною опікою уряду і могли всеціло присвячувати свій час науковим студіям. Тепер, в нових умовинах, прийшлось їм заробляти на прожиток, і число їх зменшилось. Багато з них подалось на еміграцію, де постали нові центри української науки….
Народницький період розвитку культури
Цей період, за визначенням новіших дослідників, відзначається такими рисами: 1) провід національним рухом переходить до рук нової інтелігенції; 2) вогнищами національно-культурної праці стають університети (Харків,Київ) та, хоч на короткий час, Кирило-Мефодіївське Братство; 3) прапороносцем нової доби стає — Шевченко. В основному цей дуже важний період для дальшого національно-культурного зростання України, можна поділити на два етапи: романтичний…