Стрiмкий поворот вiд нацiональної автономiї до залежностi вiд Константинополя вiдбувався досить болiсно. Управлiння українською церквою з вiзантiйської столицi не привело до полiпшення стосункiв iмперiї з Руссю, а збурювало протидiю останньої. Вiйна Ярослава з Вiзантiєю 1043 р. є найкращим тому доказом. Пiсля невдалих для Русi воєнних дiй i укладення миру Вiзантiя повела тяжку вiйну з печенiгами…
Категорія: Різне
Спас яблучний — другий спас (19 серпня)
Спас — свято православної церкви, встановлене на честь Преображення Господнього. У цей день Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на маківку гори. Посеред ночі довкола нараз спалахнуло дивовижне світло: їхнього учителя осяяло світло. Усі почули голос Всевишнього. Саме це й переконало присутніх у надприродній місії Ісуса Христа, звідси й назва свята — Преображення Господнє….
Соціально-політичні передумови абсолютизму в Європі. Перші кроки його становлення
Наприкінці XV – на початку XVI ст. У Західній Європі починається перехід від станово-представницьких монархій до абсолютних. Подібно до того, як феодальна роздробленість є головною соціально-політичною ознакою IХ-XIII ст., а станові монархії – XIV-XV ст., абсолютизм становить визначальну рису політичного устрою XVI-XVIII ст. Звичайно, утвердження абсолютних монархій на європейському просторі відбувалося поступово і в різних…
Софія Василівна Ковалевська — біографія
Софія Василівна Ковалевська — перша жінка — професор математики, талановита письменниця і публіцист, ім’я якої відоме в усьому світі. Надзвичайній її популярності у наукових та культурних колах сприяли багатогранна, енергійна, жвава натура, художній талант, особиста привабливість. Та найвищу оцінку дістала саме наукова діяльність С. Ковалевської. За життя Софія Василівна написала дев’ять монументальних наукових праць, їй…
Сотня козацька
Сотня козацька — 1. Військовий підрозділ у складі козацького війська. Був складовою частиною полку. Дорівнював ескадрону в армійських кавалерійських частинах, або піхотній роті. Сотня перебувала під командою сотника. Цей підрозділ зберігався в усіх українських та російських козацьких військах.2. Адміністративно-територіальна одиниця в Україні в XVI-XVIII століттях. Була частиною адміністративно-територіального полку. Називалася за назвою сотенного центру (містечка); на…
Сорочинський Петро
Сорочинський Петро (р. н. і р. см. невід.) — військовий козацький діяч XVIII ст. Кошовий отаман Запорізької Січі (1701-02, 1706-07, 1709), полковник Війська запорізького. Маючи булаву кошового, П. Сорочинський відмовився підтримати повстання К. Булавіна, що прибув на Січ, вважаючи це повстання безнадійною авантюрою, за що козаки позбавили його булави. Проте час показав, що П. Сорочинський мав…
Сорокін Іван (1884-1918)
Сорокін Іван (1884-1918) — російський військовий козацький діяч. Походив з давнього кубанського козацького роду. Закінчив військову фельдшерську школу. Брав участь у Першій світовій війні. Після лютневої революції в Росії (1917) вступив до партії есерів. На початку 1918 року організував козацький революційний загін, на чолі якого розпочав бойові дії проти загонів Білої армії, за встановлення на Північному…
Солониця
Солониця — річка, права притока Сули. На березі Солониці, в Солоницькому урочищі (поблизу м. Лубен) в 1596 відбувався вирішальний бій (див. Солоницький бій (1596)) між повстанцями під проводом С. Наливайка та польськими військами.
Солоницький бій (1596)
Солоницький бій (1596) — вирішальний бій між козацько-повстанськими військами під командуванням С. Наливайка та Г. Лободи — і польськими військами, під командуванням С. Жолкевського, в урочищі Солониця, що неподалік м. Лубни на Полтавщині. Зазнавши поразки на Правобережній Україні, повстанці з великим обозом та чималою кількістю цивільного населення, яке не бажало коритися полякам, переправилися через Дніпро і…
Соловйов Сергій (1820-1879)
Соловйов Сергій (1820-1879) — відомий російський історик, академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук (з 1872). Закінчив у 1842 філософський факультет Московського університету. В 1871 -1877 був ректором цього університету. Основна його праця — 29-томна «Історія Росії з найдавніших часів» (1851-79). Козацька тематика тією чи іншою мірою простежується в його працях «Історія падіння Польщі» (1863), «Нарис історії Малоросії…