Санджак — до 1834 в Туреччині так називалася адміністративна одиниця імперії. Кілька санджаків утворювали ейялет, тобто область, край; згодом, до 20-х років XX ст., так називалася частина області Туреччини, тобто район, регіон. Назва походить від турецького слова «санджак», що означає прапор. Вмотивована ця назва тим, що воїни одного регіону воювали під спільним прапором, штандартом, «санджаком»,…
Категорія: Різне
Самусь Самійло
Самусь Самійло (бл. 1640-помер 1713) — військовий діяч Козаччини XVII-no-чатку XVIII ст. Наказний гетьман Правобережної України (1693-1704), полковник богуславський (1692-1699). Командир корпусу козацько-повстанського війська, що діяло під проводом С. Палія. У 1702 командував військами, що розгромили поляків у битві під Бердичевом і, разом з полковником Абазином, здобув Немирів. Визнавши зверхність лівобережного гетьмана І. Мазепи, зрікся булави…
Самостійна Кубанська Народна Республіка
Самостійна Кубанська Народна Республіка — незалежна українська козацька держава, утворення якої було проголошено в Катеринодарі 16 лютого 1918 Законодавчою Радою, на чолі якої стояв козацький старшина Микола Рябовол, та Кубанськими Установчими Зборами. Актом про її проголошення було задекларовано прагнення кубанського козацтва і його республіки на федеративній основі приєднатися до незалежної України. 22 січня, в Армавірі, відбувся…
Самокиш (Самокиша) Микола
Самокиш (Самокнша) Микола (1860-1944) — видатний український художник, живописець-баталіст і графік. Народився в м. Ніжині, на Чернігівщині. Навчався (1879-85) в Петербурзькій Академії мистецтв, а згодом удосконалював своє мистецтво в Парижі. В 1912-1917 викладав у Петербурзькій Академії мистецтв. В 1936-1941 — в Харківському художньому інституті. Входження в художню еліту країни розпочинав з циклу полотен, написаних для Тифліського…
Самойлович Іван
Самойлович Іван (р.н. невід.-помер 1690) — генеральний суддя (1669-72), гетьман Лівобережної України (1672-87). Військово-козацьку кар’єру розпочав сотенним писарем, далі був сотником Красноколядинської сотні на Чернігівщині. Вихованець Києво-Могилянської колегії. Як гетьман, дотримувався проросійської орієнтації. За його гетьманування українська церква втратила свою автономію і була підпорядкована Московському патріархові. Внаслідок «Вічного миру» (1686), укладеного між Росією та Польщею, Україна…
Самарський Пустинно-Миколаївський військовий монастир
Самарський Пустинно-Миколаївський військовий монастир — козацький монастир Запорізької Січі. Заснований у 80-х роках XVI ст. неподалік слободи Самарчук (тепер м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.). Перша письмова згадка датується 1576 роком. Був у підпорядкуванні Січі, від якої йому передано значні земельні наділи. Чимало козаків, які вже не здатні були тримати в руках зброю, доживали свої дні в цьому…
Самарське козацтво
Самарське козацтво — козацтво, що утворилося під час заснування м. Самари (1586, Росія). Гарнізон його почав складатися з городових козаків та навернених до козацтва смоленських (білорусько-литовських) шляхтичів. У серпні 1643 Самарському козацтву вручено вістовий дзвін. В 1734 самарські козаки поділені на 3 роти, одна з яких — дворянська. В липні того ж року самарським козакам…
Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро (бл. 1570-1622)
Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) Петро (бл. 1570-1622) — видатний військовий, політичний і культурний діяч. Гетьман українського козацтва. Народився у селі Кульчиці на Самбірщині (тепер Львівської обл.). Навчався в Острозькій школі (академії»). Певний час був судовим службовцем у Києві. На Січі з’явився на початку XVII ст. Уперше його ім’я згадується у хроніці, що стосується морського походу на Варну. Згодом…
Сагайдачний Григорій
Сагайдачний Григорій (р. н. і р. см. невід.) — військовий козацький діяч XVII ст. Полковник. Кошовий отаман запорізького козацтва. Кошовим отаманом Г. Сагайдачний став у часи гетьманування І. Самойловича (1672-1687). У 1687 здійснив похід проти кримських татар. За часів кошового І. Гусака, очолював старшинську комісію, котра перевіряла повноваження Петрика Іваненка, який видавав себе за посланця гетьмана…
Рябовол Микола
Рябовол Микола (р. н. невід.-1919) — походив з роду кубанських козаків, предки яких прийшли з України. До революції був головою правління Чорноморо-Кубанської залізниці. З грудня 1917 — голова Кубанської крайової ради. Був одним ізлідерів «Чорноморців», тобто тієї частини козацьких старшин і членів Кубанської крайової ради, які обстоювали автономію Кубані і навіть прагнули об’єднатися на федеративній основі…