Категорія: Різне

14 жовтня велике осіннє свято — Покрова святої Богородиці, запроваджене у Візантії (Х ст.) на згадку про чудесне визволення Константинополя від сарацинів. Оточивши місто, вони намагалися поневолити городян. Цього дня константинопольці зібралися на всеношну відправу до Влахернської церкви. Під час служби святий Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній побачили у горішній частині храму образ Божої Матері,…

Подністровська козацька паланка — адміністративно-територіальна одиниця з центром в м. Слободзеї (тепер — у Молдові). Заснована в 1789, у складі Чорноморського війська. їй підпорядковувалися козацькі поселення Біляївка, Калаглія, Кучурган, Аджидер, Троїцьке та ін., що належать нині до Одеської обл. До кінця 1792 паланка налічувала 38 сіл і 51 хутір, в яких проживало близько 5 тисяч осіб….

Погодін Михайло (1800-1875) — відомий російський історик, письменник і журналіст. Професор Московського університету, з 1841 — академік Російської Академії Наук. У своїх працях доводив, що до татарсько-монгольської навали Подніпров’я було заселене великоросами, а малороси (українці), буцімто, з’явилися на ньому лише в XVI ст. Згідно з його теорією, козаки походять з окремого слов’янсько-тюркського племені. Обстоював Ідею…

Пободайло Степан (р.н. невід.-помер 1654) — військово-козацький діяч, наказний гетьман Лівобережної України (з 1652). Походив з Чернігівщини. Військову кар’єру розпочав як офіцер польського війська, яким командував королівський комісар в Україні Адам Кисіль. Відомо, що це військо брало участь у придушенні повстання Павлюка, Остряниці та Гуні. 1648 перейшов на бік Визвольної армії Б. Хмельницького. З 1651 —…

Платов Матвій (1751-1818) — отаман Війська Донського, генерал-лейтенант, генерал від кавалерії, граф. Походив з Дону, з козацької родини. Службу козаком розпочав у 13 років, урядником. Бойове хрещення здобув у бою з горцями, в 1770, під командуванням князя Долгорукого-Кримського. В грудні того ж року відзначений чином осавула. В 1771, на чолі сотні козаків, штурмував Перекопські лінії,…

Підсусідки — так називали зубожілих козаків і селян, котрі не мали не лише власної землі, угідь та промислів, але й не спромоглися на власну хату, а жили по чужих дворах (підсусідували), відпрацьовуючи за це в господарів двору, тобто, по суті, були наймитами. Визначення підсусідків як соціальної категорії козацтва і, взагалі, українського населення, дослідники зустрічають уже в…

Підпрапорні старшини — привілейований старшинський прошарок, створений у Слобідських козацьких полках з дітей старшин. Підпрапорні (хорунжі) перебували під прапором, хоругвою полку, тобто вони не підпорядковувалися сотникам, а підлягали безпосередньо полковникам. За розписом, у полку повинно (чи могло) бути не більше 50 підпрапорних. З них були сформовані команди, для виконання спеціальних доручень полковників. Ці команди виконували роль…

За тиждень до Великодня, у вербну (лозову) неділю, в усіх церквах відбувається урочистий обряд освячення ритуальних галузочок, що після цього набувають магічної сили. Першими намагалися взяти гілочки діти, адже, кому дістанеться найбільша, «той буде найщасливішим». При цьому годилося проковтнути пухнастого котика, «щоб горло не боліло». Із церкви приносили освячену вербу й легенько шмагали нею всіх членів…

Північний Союз — спрямована проти Швеції коаліція держав у складі: Росія, Данія, Саксонія, Польща, створена у 1699, напередодні Північної війни (1700-1721). Розпався в 1700, по тому, як, зазнавши поразки, Данія вийшла з цього Союзу. Польща і Саксонія також вийшли з нього, але вже в 1706. Після поразки в 1709, під Полтавою, шведської армії на чолі з…

Північна війна (1700-1721) — війна, що тривала в основному між Росією, котра виступала в союзі з Саксонією та Данією, і Швецією. В 1699 цар Петро І та польський король і саксонський курфюрст Август 11 уклали націлений проти Швеції Північний союз, до якого згодом приєдналася й Данія, котра мала свої претензії до Швеції. На той час шведська…