Перший Кубанський похід — похід Добровольчої (бл. 4 тисяч солдатів) армії, що розпочався виходом із Ростова-на-Дону 22 лютого 1918, під командуванням генерала Лавра Корнілова, під час Громадянської (1918-22) війни в Росії. Значну частину Добровольчої армії складали донські козаки. Майже цілковито козацькими були, зокрема, кінний загін полковника Глазенапа; партизанський козацький полк генерала Богаєвського; партизанський козацький загін полковника…
Категорія: Різне
Перша Терська козацька батарея
Перша Терська козацька батарея — окрема козацька батарея, котра діяла у складі Терського козацького вііїська. Сформована була в липні 1808 року. Первісна назва — Кінно-артилерійська рота при козацьких частинах Кавказької лінії. З серпня 1818 вона — Кавказька лінійна кінно-артилерійська рота № 4. В серпні 1829 постає під назвою: Кавказька лінійна кінно-артилерійська рота № 5.3 квітня 1834…
Перша пречиста (28 серпня)
Цей день – Перша Пречиста (по-церковному Успіння пресв. Богородиці) — день смерті Божої Матері. За переказами, попрощавшись із усіма апостолами, Діва Марія помолилася і тихо спочила, ніби заснула. Тому свято називають «Успіням». Потім з’явився Ісус Христос і взяв її душу, як маленьку дівчинку, на руки. До цього дня годилося закінчити всі польові роботи. Якщо ж хтось із…
Перша купіль
Велике значення мала і перша купіль — і не лише з гігієнічних міркувань, а й з оберегових, адже вода має силу очищення, тому купали дитя тільки в освячених травах та квітах. Кожен, хто приходив до хати під час купання, мав кинути у купіль монету на щастя. Готувалися до першої купелі (це слід робити в четвер або…
Перша козацька кавалерійська дивізія військ СС
Перша козацька кавалерійська дивізія військ СС — добровольча козацька дивізія, сформована з російських козаків влітку 1943. Ініціатором її сформування та першим командиром став генерал-майор вермахту Гельмут фон Паннвіц (див.), який згодом був підвищений у чині до группенфюрера СС (генерал-лейтенанта військ СС). Дивізія брала участь у придушенні повстанського руху в Білорусії, Югославії, Польщі, Італії і в Російській…
Переяславський полк
Переяславський полк — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця. Створений в 1648, за наказом канцелярії Б. Хмельницького. Полковим центром стало м. Переяслав (тепер — Переяслав-Хмельницький на Київщині). Сотенними центрами були: Баришівка, Бориспіль, Басань, Воронків та інші. За даними сучасного дослідника В. Сергійчука, першим полковником слід вважати Петра Головацького. Відомі також полковники Федір Лобода (1649), Андрій Романенко (1649), Богдан…
Переяславський договір (статті, 1659)
Переяславський договір (статті, 1659) — укладений 27 жовтня 1659 у Переяславі між гетьманом Ю. Хмельницьким і посольством Московії. Підготовка до підписання договору велася під брутальним тиском з боку Москви. В основі його були «статті Б. Хмельницького», ухвалені Переяславською радою 1654, проте росіяни суттєво змінили їх текст. Так, згідно з цим договором, Україна вже не мала права…
Переяславська угода (1630)
Переяславська угода (1630) — укладена між коронним гетьманом С. Конецпольським та гетьманом Павлюком 8 червня 1630. Ця угода мала підсумувати трагічні наслідки селянсько-козацького повстання під проводом гетьмана Тараса Федоровича (Трясила). Вона підтвердила умови Куруківської угоди 1625, проте поляки погодилися збільшити число реєстру з 6 до 8 тисяч шабель. Всі нереєстрові козаки, згідно з цією угодою, мали…
Передумови зміцнення королівської влади в Захiднiй Європi
3 кiнця XI ст. в Захiднiй Європi починається процес подолання феодальної роздробленостi. Становлення i розвиток мiст як центрiв ремесла i пов’язане з цим порушення натурального характеру феодального господарства супроводжувались формуванням бюргерства, зацiкавленого у змiцненнi централiзованої держави i лiквiдацiї феодальної замкнутостi. Його iнтереси об’єктивно збiгалися з iнтересами королiвської влади, що прагнула лiквiдацiї незалежного становища великих сеньйорiв…
Панцерні слуги
Панцерні слуги — воїни ХУ-ХУІ ст., які служили у маєтках Великого князя Литовського (до яких належала значна частина України), охороняли ці маєтки та брали участь у військових походах. Панцерні слуги були феодально залежними від володарів маєтків. Термін «панцерні слуги» часто зустрічається в історичній літературі часів Козаччини.