Категорія: Різне

Перший Кубанський похід — похід Добровольчої (бл. 4 тисяч солдатів) армії, що розпочався виходом із Ростова-на-Дону 22 лютого 1918, під командуванням генерала Лавра Корнілова, під час Громадянської (1918-22) війни в Росії. Значну частину Добровольчої армії складали донські козаки. Майже цілковито козацькими були, зокрема, кінний загін полковника Глазенапа; партизанський козацький полк генерала Богаєвського; партизанський козацький загін полковника…

Перша Терська козацька батарея — окрема козацька батарея, котра діяла у складі Терського козацького вііїська. Сформована була в липні 1808 року. Первісна назва — Кінно-артилерійська рота при козацьких частинах Кавказької лінії. З серпня 1818 вона — Кавказька лінійна кінно-артилерійська рота № 4. В серпні 1829 постає під назвою: Кавказька лінійна кінно-артилерійська рота № 5.3 квітня 1834…

Цей день – Перша Пречиста (по-церковному Успіння пресв. Богородиці) — день смерті Божої Матері. За переказами, попрощавшись із усіма апостолами, Діва Марія помолилася і тихо спочила, ніби заснула. Тому свято називають «Успіням». Потім з’явився Ісус Христос і взяв її душу, як маленьку дівчинку, на руки. До цього дня годилося закінчити всі польові роботи. Якщо ж хтось із…

Велике значення мала і перша купіль — і не лише з гігієнічних міркувань, а й з оберегових, адже вода має силу очищення, тому купали дитя тільки в освячених травах та квітах. Кожен, хто приходив до хати під час купання, мав кинути у купіль монету на щастя. Готувалися до першої купелі (це слід робити в четвер або…

Перша козацька кавалерійська дивізія військ СС — добровольча козацька дивізія, сформована з російських козаків влітку 1943. Ініціатором її сформування та першим командиром став генерал-майор вермахту Гельмут фон Паннвіц (див.), який згодом був підвищений у чині до группенфюрера СС (генерал-лейтенанта військ СС). Дивізія брала участь у придушенні повстанського руху в Білорусії, Югославії, Польщі, Італії і в Російській…

Переяславський полк — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця. Створений в 1648, за наказом канцелярії Б. Хмельницького. Полковим центром стало м. Переяслав (тепер — Переяслав-Хмельницький на Київщині). Сотенними центрами були: Баришівка, Бориспіль, Басань, Воронків та інші. За даними сучасного дослідника В. Сергійчука, першим полковником слід вважати Петра Головацького. Відомі також полковники Федір Лобода (1649), Андрій Романенко (1649), Богдан…

Переяславський договір (статті, 1659) — укладений 27 жовтня 1659 у Переяславі між гетьманом Ю. Хмельницьким і посольством Московії. Підготовка до підписання договору велася під брутальним тиском з боку Москви. В основі його були «статті Б. Хмельницького», ухвалені Переяславською радою 1654, проте росіяни суттєво змінили їх текст. Так, згідно з цим договором, Україна вже не мала права…

Переяславська угода (1630) — укладена між коронним гетьманом С. Конецпольським та гетьманом Павлюком 8 червня 1630. Ця угода мала підсумувати трагічні наслідки селянсько-козацького повстання під проводом гетьмана Тараса Федоровича (Трясила). Вона підтвердила умови Куруківської угоди 1625, проте поляки погодилися збільшити число реєстру з 6 до 8 тисяч шабель. Всі нереєстрові козаки, згідно з цією угодою, мали…

3 кiнця XI ст. в Захiднiй Європi починається процес подолання феодальної роздробленостi. Становлення i розвиток мiст як центрiв ремесла i пов’язане з цим порушення натурального характеру феодального господарства супроводжувались формуванням бюргерства, зацiкавленого у змiцненнi централiзованої держави i лiквiдацiї феодальної замкнутостi. Його iнтереси об’єктивно збiгалися з iнтересами королiвської влади, що прагнула лiквiдацiї незалежного становища великих сеньйорiв…

Панцерні слуги — воїни ХУ-ХУІ ст., які служили у маєтках Великого князя Литовського (до яких належала значна частина України), охороняли ці маєтки та брали участь у військових походах. Панцерні слуги були феодально залежними від володарів маєтків. Термін «панцерні слуги» часто зустрічається в історичній літературі часів Козаччини.