Маркович Олександр (1790-1865) — відомий український історик та етнограф. Народився в с. Сваркове Глухівського району на Сумщині. Освіту здобував у Харківському університеті. Все своє життя присвятив вивченню історії України і, зокрема. Лівобережної частини її. Слобожанської України. Він — автор «Опису Малоросії». В 1840 написав «Історичну записку про дворянський стан і дворянські маєтності», в якій простежив історію…
Категорія: Різне
Маркевич Микола
Маркевич Микола (1804-1860) — відомий український історик, етнограф, літератор. Народився в с. Дунайці тепер Глухівського району на Сумщині. Освіту здобув в пансіоні Головного педагогічного інституту в Петербурзі. Був особисто знайомий з Т. Шевченком та О. Пушкіним. Зібрав, упорядкував і видав в 1831 в Москві «Украинские мелодии» («Українські мелодії»). Значна частина пісень, які увійшли до збірника,…
Марія Башкирцева
Оригінальне життя Марії Башкирцевої, розвиваючи незвичайно скорим темпом мистецьку особистість, яка, зарисована на тлі наших офіціальних мистецьких відносин, зростає від успіху до успіху, збіраючи в собі елементи гумору на ніжності елегантного світа, творить новий шляхетний тип. Творчість Башкирцевої (1860-1884) — це аристократичний жест, сіяюча молодість в барвах розквітла, феєрично ясних, з подихом розкішного саду. Природа,…
Марія Авакумівна Познанська — біографія
Марія Авакумівна Познанська — українська дитяча поетеса, на добрих і цікавих книжках якої виросло не одне покоління. Народилася вона у с.Петрашівка (нині с.Гайворон Володарського району Київської області). Змалку була зачарована природою свого краю. Завдяки поезії Т.Г.Шевченка зрозуміла й полюбила музику віршованого слова, його силу. Ще дівчинкою, читаючи рядки «Кобзаря»: «Хлюпочуться качаточка по-під осокою» або «А…
Маріон Жан
Маріон Жан (р.н. невід.-помер 1635) — полковник польської армії (француз за походженням). Командував військовим загоном, котрий в 1635 охороняв будівництво фортеці Кодак на Дніпрі. Загін було розгромлено козаками під проводом кошового отамана Павла Бута (страчений у Варшаві в лютому 1638). Згодом був комендантом фортеці Кодак. Після здобуття її (в серпні 1635), гетьман І. Сулима наказав розстріляти…
Малоросійська кіннота
Малоросійська кіннота — термін з’явився в 1775. Саме тоді, в жовтні 1775, Перший, Другий і Третій компанійські (добровольчі) полки, сформовані з українських козаків та військових поселенців, були переформовані в Легко-кінні полки Малоросійської кінноти. Всього було створено три полки: Київський, Чернігівський та Сіверський. Уже в 1883 Сіверський та Чернігівський полки (кінно-єгерські) були розформовані, а Київський перетворився…
Малоросійська губернія
Малоросійська губернія — адміністративна одиниця, утворена згідно з Указом російського імператора Павла І, на Лівобережній Україні, на тих козацьких територіях, що підлягали колись гетьманові Лівобережної Україні. До неї увійшли Чернігівське, Новгород-Сіверське і частини Київського намісництва (без Києва), з прилученням до них міста Кременчука Катеринославського намісництва. Центром губернії став Чернігів, а вся влада на території губернії…
Малик (Сиченко) Володимир
Малик (Сиченко) Володимир (1921-1998). Народився в с. Новосілки Макарі-вського району на Київщині. Учасник Другої світової війни. Закінчив Київський університет (1950). Тривалий час учителював. Лауреат премії ім. Л. Українки. Автор багатьох книжок для дорослих і дітей. Історична, в тому числі й козацька, тематика репрезентована його романами «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок» (1977), «Князь…
Малашевич Іван
Малашевич Іван (р. н. і р. см. невід.) — український військовий діяч XVIII ст. Кошовий отаман Олешківської Січі (1714). Дотримувався проросійської орієнтації і послідовно домагався російського протекторату над Запорізькою Січчю. Звернувся з листом до гетьмана І. Скоропадського, в якому просив, щоб той домагався від Петра І помилування Війська Запорізького та повернення запоріжців «під високу руку»…
«Маланка» (13 січня)
Другу кутю — щедру — готували напередодні Нового року, себто 13 січня. Цей вечір називався Маланками, оскільки за християнським календарем це день преподобної Меланії Римлянки, яка померла 439 року. Коли смеркало, дівчата йшли щедрувати. До хати, як правило, не заходили: ставши біля вікна і попросивши дозволу, співали пісень, якими вшановували господарів. Цього вечора так само готували…