Категорія: Різне

Козацькі клейноди — це відзнаки, регалії, атрибути влади козацьких гетьманів та гетьманів України, кошових отаманів та козацької старшини різних рангів ХѴІ-ХѴІІІ ст.  Вони є історичними реліквіями українського народу. Клейноди — це передусім корогви (прапори), значки (сотенні та курінні прапори-стяги), бунчуки, булави, пірначі, палиці-жезли, литаври, сурми, печатки, іноді гармати та інша зброя з прикрасами. Клейноди виготовляли краш;і майстри, оздоблювали сріблом, золотом, діамантами, коштовними…

Українська усна народна поезія вже давно здобула загальне визнання в усьому світі завдяки витонченій художній формі і багатому змісту, ідейній та емоційній насиченості, глибокому, щирому ліризму, високим і благородним ідеалам, що в ній втілюються. «У жодній іншій землі дерево народної поезії не дало таких величних плодів, ніде геній народу у своєму здоровому живому розумі не втілився так, як у піснях…

Козацький Стан — організація, до якої увійшли, як козаки діючих козацьких добровольчих частин, які воювали у складі Вермахту (з листопада 1944 — у складі військ СС) проти Червоної Армії, так і члени їх родин, жителі козацьких станиць Дону, Кубані, Тереку, які не бажали знову опинятися на території, визволеній від німців радянськими військами. Стан почав формуватися…

Козацька чайка «Богун» — діюча копія козацького бойового човна (чайки) зразка кінця XVI ст. Вигляд і конструкцію чайки відновлено Міжгалузевою лабораторією історичних досліджень, спільно з Київським міським товариством «Вільне козацтво», в рамках проекту програми моделювання історичних процесів та технологій — «Богун», на основі матеріалів підводно-археологічних експедицій біля о.Хортиця і в Дніпробузькому лимані та даних інституту…

Козацька медицина — система заходів по організації охорони здоров’я та лікування у Війську Запорізькому Низовому, на Дону та Кубані, по інших козацьких територіях і формаціях у ХУІ-ХІХ ст. Ґрунтувалася на народній медицині: знахарстві, костоправстві, замовляннях, а в другій половині XVIII і в XIX ст. — ще й на досягненнях тогочасної європейської медицини, з залученням найманих лікарів-іноземців….

Козаки-характерники (козаки-кіри) — спеціально підготовлені козаки, які володіли особливими знаннями, принципами та методиками фізичного і духовного перевтілення. Козаки-характерники володіли здатністю вводити ворога в оману, передбачати дії ворога; зникати, немовби розчинятися у повітрі під час бою. Козаки-характерники приймали на себе функції розвідки та служби безпеки. За легендами, особливі знання, якими володіли козаки-характерники, були принесені в Україну воїном-українцем…

Козак — навколо походження цього терміну й досі точиться полеміка. Прийнято вважати, що слово це — тюркського походження. Вперше це слово вжито у «Початковій історії монголів» під 1240 роком, на ознаку людини, яка не обтяжена ні сім’єю, ні домівкою, веде самотній, відлюдкуватий спосіб життя. Віднаходимо його і в словнику половецької мови (1303), в якому воно витлумачується…

Кодацька паланка — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця Війська Запорізького Низового. Паланковий центр розташовувався у м. Новий Кодак. Містечко було добре укріплене і слугувало важливим оборонним пунктом на північних кордонах землі Війська Запорізького. Площа паланки сягала понад 12 тисяч кв. км., але значно зменшилася по тому, як 1750 року російський уряд великі території віддав під поселення іммігрантів…

Кобзарство, як явище української культури, глибоко закорінене в давнину. Назву дістало від музичного інструмента — кобзи, який не є те саме, що споріднені з нею бандура та лютня, бо бандура — багатострунний інструмент, а кобза мала лише п’ять чи сім струн, лютня — загнутий назад гриф. З XVIII ст. вони вживаються як синоніми на визначення одного музичного інструмента. Можна з…

До письменників вищої школи слід зарахувати також Клима Смолятича. Смолятич був другим українцем, що сидів на митрополичому престолі в Києві. Його вибір був причиною великого заколоту, бо відбувся проти волі патріарха. Літопис говорить про нього, що ”був книжником і філософом, якого не було на українській землі». Залишив Послання до смоленського священика Томи, (що походить із часів 1147—1154 рр.). Твір Смолятича цікавий…