Історія ранньофеодальної України князівських часів найбільш сприятливий для України час. До цієї держави завжди була прикута увага дослідників, її вивчали як у дореволюційній, так і в радянській школах. Існування розвиненої держави у IX — XIII ст. на наших землях, яка за своїми цивілізаційними здобутками не лише не поступалася, а інколи й переважала в культурному розвитку країни Західної Європи…
Категорія: Різне
Київська нотація
У київський період розмежувалися норми музичного правопису: одні норми існували для ірмолойного, суто прикладного богослужбового співу, інші — для партесних, концертних форм багатоголосся. Реформа торкнулася двох аспектів правопису — ритмічного (вартості нот) і ладового (ключі-звукоряди). Ще у найдавніших нотолінійних Ірмолоях використовувалися дві системи ритмічних вартостей, які окреслювали два темпових масштаби. Так, для повільного темпу (він був…
Київська козаччина
«Київська козаччина» — антикріпосницький рух, що в 1855 охопив територію Київської губернії. Спровокований він був царським маніфестом (25 січня 1855), згідно з яким оголошувалося створення так званого «рухомого ополчення», яке повинно було посилити військову могутність Росії під час Кримської війни (1853-1856). Рух охопив більшість із 12 повітів губернії, понад 500 сіл. Селяни відмовлялися залишатися кріпаками, складали…
Київська (Києво-Могилянська) академія
Київська (Києво-Могилянська) академія — перший вищий навчальний заклад України. Заснований 1632, внаслідок злиття Київської братської школи (1615) та Лаврської школи (1631). З 1633 по 1701 називалася Києво-Братською колегією або Києво-Могилянською колегією. В 1701 набула прав академії і почала називатися Києво-Могилянською академією («Могилянською» — на честь свого протектора, митрополита П. Могили). Містилася в одному з приміщень Київського братського монастиря…
Кизим Богдан
Кизим Богдан (р.н. невід.-помер 1638) — український козацький діяч першої половини XVII ст. Відомостей про нього існує дуже мало. Розпочинав свою козацьку кар’єру на Запорізькій Січі. В 1637 брав участь у козацько-селянському повстанні під проводом П. Павлюка та Я. Остряниці, під час якого командував 4-тисячним загоном, сформованим на Київщині. Здійснив спробу об’єднатися з основними силами повстанців…
Києво-Могилянська академія. Початки, програма, діяльність
Особливе місце в розвитку освіти, науки і національно-культурного руху в Україні того часу, належить Києву і його школам. 1615 р. Гальшка Гулевичівна, дружина мозирського маршала Лозки, „палаючи побожною ревністю до віри грецької” подарувала Київському братству садибу на Подолі під монастир (згодом Богоявленський) та школу „дітям так шляхетським, як і міським”. Відкрило цю школу братство в…
Києво-Могилянська академія – історія
Києво-Могилянська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні й у всій Східній Європі. Вона була центром освіти, наукового та культурного життя не лише України, а й Білорусії, Росії та південнослов’янських країн. Виникла з Київської братської школи, початком якої слід вважати 15 жовтня 1615 p., коли високоосвічена українська шляхтянка, киянка Гальшка (Лизавета) Гулевичівна передала свою землю…
«Киевская старина»
«Киевская старина» — перший в історії України науковий історичний журнал. Заснований в 1882 видавцем та дослідником старовини Ф. Лебединцевим. Виходив друком щомісяця, російською мовою. В різний час редакторами та інвесторами його були відомі в Україні поміщики і промисловці О. Лашкевич, Є. Кивлицький, В. Тарнавський, В. Симиренко. Поява цього журналу відіграла величезну роль в розвитку української…
Квітка (Квітка-Основ’яненко) Григорій
Квітка (Квітка-Основ’яненко) Григорій (1778-1843) — відомий український письменник. Походив з давнього українського козацького роду. Його дід, Іван Квітка, був полковником Ізюмського слобідського полку, а прадід, Григорій Квітка — полковником Харківським. Засновником цього козацького роду був сотник Харківського козацького полку (1673) Семен Квітка. Народився Г. Квітка в с. Основі під Харковом. До п’яти років був майже…
Кварцяне військо
Кварцяне військо — регулярне наймане військо, яке утримувалося польським урядом за рахунок четвертої частини (кварти) прибутків, що давали королівські маєтки. Саме звідси, від кварти й походить назва «кварцяне». Вперше частини цього війська були сформовані в 1562 і складалися тільки з піхотинців, але з 1632 до складу війська було введено кілька полків легшї кавалерії. Тривалий час кварцяне…