Калнишевський (Калниш) Петро (бл. 1690-1803) — кошовий отаман запорізького козацтва. Походив з Лубенщини (Полтавщина) за іншими даними — з Роменщи-ни (тепер — Сумської обл.), з давнього козацького старшинського роду. У складі Кущівського куреня брав участь у боях з кримськими татарами. В 1762 вперше став кошовим отаманом. Доти, в 1754-62, згадується, як військовий осавул, військовий суддя та…
Категорія: Різне
Калниболоцький Самійло
Калниболоцький Самійло (р.н. невід.-1814) — кошовий отаман задунайського козацтва. Брав участь у російсько-турецькій війні (1806-1811) на боці турків. Очолював рух задунайських козаків за витіснення росіян-некрасівців, які надзвичайно вороже ставилися до українських козаків, з гирла Дунаю. Здобув у бою заселене росіянами містечко Дунавець і, витіснивши росіян, розташував там штаб-квартиру Задунайської Січі. Після цього турки змушені були частину…
Калмицький козацький полк військ СС
Калмицький козацький полк військ СС — етнічно-калмицький полк, який діяв у складі 15-го Добровольчого російського козацького корпусу військ СС (під командуванням группенфюрера СС Гельмута фон Паннвіца) з лютого 1945. Сформований був полк в 1943, нараховував до 5000 шабель. У складі корпусу полк воював прюти Червоної Армії та комуністичної армії Тіто в Югославії. В 1945 роззброї-вся разом…
Калиновський Мартин
Калиновський Мартин (бл. 1605-помер 1652) — відомий польський військовий і політичний діяч, полководець. Воєвода чернігівський. Обіймав посади каштеляна київського (1635), брацлавського і любецького старости (1638-43), був чернігівським воєводою (1635-45). В 1646-51 призначений польним гетьманом (заступником головнокомандувача), аз 1651 — великим коронним гетьманом (головнокомандувачем) Речі Посполитої. Був заступником командувача (М. Потоцького) і командиром корпусу під час Корсунської…
Календарно-обрядові пісні
Пісні, що співаються в певні пори року на свята. А вже весна А вже весна, а вже красна,Із стріх вода крапле. (Тричі) Молодому козаковіМандрівочка пахне. (Тричі) Помандрував козаченькоУ чистеє поле. (Тричі) За ним іде дівчинонька:— Вернися, соколе. (Тричі) — Не вернуся, дівчинонько, Треба воювати. (Тричі)І людові трудовому Волю здобувати. (Тричі) Розлилися води Розлилися води на…
Калєдін Олексій
Калєдін Олексій (1861-1918) — російський генерал. Отаман Донського козацького війська. Походив з давнього козацького роду. Народився на хуторі Калєдіна, станиця Усть-Хоперська на Дону, в родині козацького полковника. Закінчив Миколаївську академію Генштабу. Генерал від кавалерії. В 1903-06 був начальником Новочеркаського юнкерського училища. Під час Першої світової командував кавалерійською бригадою 11-ої дивізії та 12-м армійським корпусом. До травня…
Казикермен
Казикермен (Доган, Газі-Кермен, Кизи-Кермен) — тур. «Судейська фортеця» — татарсько-турецька фортеця, заснована, орієнтовно, в 1664, на пониззі Дніпра, на крутому правому березі ріки. Втім відомо, що ще в середині XV ст. на цьому місці існувало поселення і митниця, що називалися «Вітовтовою митницею» — за іменем литовського князя Вітовта. Входила до Таванської системи фортець. Мала форму прямокутника,…
Кавказький кінно-гірський полк
Кавказький кінно-гірський полк. Наказ Військового міністерства про сформування для Діючої армії, при окремому Кавказькому корпусі. Кавказького кінно-гірського полку з’явився 2 липня 1835 року. Планувалося, шо сформують його винятково з представників кавказьких народів: кабардинців, чеченців, балкарців, адигейців. Одначе представники горців, які тривалий час вели боротьбу проти російських колонізаторів, не бажали вступати до лав діючої російської армії,…
Кавказьке лінійне військо
Кавказьке лінійне військо. — Козацьке військо, яке утворилося з козаків, що жили поселеннями по кордону та служили в укріпленнях по лінії, яка визначала кордони(захищені кордони) Російської імперії. Формувалося козацтво цієї лінії упродовж ХУІ-ХУІІІ ст., з козаків, переселених з України, з Дону, Волги. Щоб якось упорядкувати командування цими козацькими підрозділами, 25 жовтня 1832 Військове міністерство видало…
Кабиця
Кабиця — відкрите вогнище, на якому козаки у мідяних чи залізних казанах, підвішених на гаках на металевій перекладині, варили собі їжу (тетерю, куліш, галушки). Кабиця була неодмінним атрибутом кожного січового куреня, кожного зимівника, нею користувалися у походах.