Будулак-Шариґін Микола Олександрович (нар. 22.04.1926, м. Харків) — технік. Учасник укр. руху опору. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1968-78). Під час II Світової війни вивезено до Німеччини, 1946 виїхав до Великобританії (Шариґіни — рос. родина, яка т. р. усиновила Б.). Закінчив тут технічну освіту, яку розпочав в Україні, й отримав диплом інженера електроніки. Після війни репатрійовано до СРСР….
Категорія: Різне
Будзиновськнй В’ячеслав
Будзиновськнй В’ячеслав (1868-1935) — відомий історик, письменник, громадський діяч, публіцист. Один з організаторів Русько-Української Радикальної партії (жовтень 1890, Львів), співпрацюючи в якій, виступав як редактор партійного видання «Громадський голос». Один із засновників (на Західній Україні) Національно-демократичної партії (1899, спільно з І. Франком, Є. Левицьким…) В 1886-1887 редагував газету «Праця». Козацька тематика в його творчості репрезентована грунтовною…
Буджацька (Білгородська, Добрудзька) орда
Буджацька (Білгородська, Добрудзька) орда — татарська (ногайська) орда. Сформувалася в кінці XV на початку XVI ст., внаслідок розпаду в XV ст. Золотої Орди та поступового переселення багатьох ногайських родів (20-30 тисяч осіб) у межиріччя Дністра і Дунаю. Буджацька орда була підпорядкована намісникові Кримського хана («прибережному азі»), резиденція якого розташовувалася в селі Ханкишла (тепер Удобноє Б-Дністровського…
Буджак
Буджак — нині рідко вживана назва території між нижніми течіями Дунаю і Дністра. Назва походить від тюркського слова «буджак», тобто «кут». Так називався весь степовий простір від пониззя Дунаю до пониззя Дністра.В історичній літературі часто згадується у зв’язку з тим, що на цій території розташовувалася Буджацька орда.
Буданов Іван
Буданов Іван (1879-р. см. невід.) — козак станиці Федосєївської Верхньо-Донського округу. Закінчив юридичний факультет Московського університету. Працював присяжним повіреним. В 1818 обраний від своєї станиці депутатом Донського Військового Кола і незабаром став його секретарем. Після завершення громадянської війни в Росії, жив в еміграції в Парижі. Працював в одній з приватних адвокатських контор. В 50-і роки…
Бугогардівська паланка
Бугогардівська паланка — одна з трьох паланок (адміністративно-територіальних округів) Запоріжжя часів Нової Січі (1734-75). Землі її обмежувалися річками Інгул та Південний Буг з одного боку, а також Дніпром і «новосербською» межею — з другого. Адміністративним центром була слобода Гард (неподалік сучасного м. Южноукраїнського Миколаївської обл.) де розташовувалася канцелярія (штаб) паланки та казарми гарнізону прикордонної сторожі….
Брюховецький Іван
Брюховецький Іван (р. н. невід.-помер 1668) — кошовий отаман Запорізької Січі, гетьман Лівобережної України (1663-68), російський боярин. Уперше згаданий в «Реєстрі Війська Запорізького» 1649, як старший служник Б. Хмельницького. Після смерті Б. Хмельницького супроводжував його сина Юрія Хмельницького до Києва, для навчання в колегії. В 1659 Ю. Хмельницький послав І. Брюховецького на Січ, наказавши формувати…
Броньовський Мартин
Броньовський Мартин (р. н. і р. см. невід.) — знаний польський історик та дипломат. Очолюючи 1579 посольство польського короля Стефана Баторія до Кримського ханства, Броньовський вів щоденник (діаріуш), який потім ліг в основу його подорожніх нотаток «Опис Татарії», що з’явилися друком 1595. Ця праця цінна тим, що в ній чимало сторінок було відведено описові буття запорізьких…
Брестська церковна унія
Брестська церковна унія (1596) — унія (об’єднання) Православних Церков України і Білорусії з Католицькою Церквою Речі Посполитої. Проголошена була на церковному Соборі у Бресті (тепер обласний центр Бєларусі). Внаслідок цього об’єднання утворилася уніатська (греко-католицька) церква, що була підпорядкована Ватикану. Унія призвела до посилення релігійного та національного утисків в Україні, ополячення й окатоличення українців. Одне з гасел…
Де Брежі
Брежі, де (р. н. і р. см. невід.) — граф, посол Франції у Польщі в середині XVII ст., радник французького короля, генерал-лейтенант французької армії. Сприяв переговорам Б. Хмельницького та І. Сірка з представниками уряду кардинала Д. Мазаріні та головнокомандувача Французькою армією принца де Конде щодо участі українських козаків у Тридцятилітній (1618-48) війні на боці Франції. Саме…