Категорія: Різне

Білоруське козацтво — республіканська громадська козацька організація, заснована в Мінську (Беларусь) в 1991. Вважає себе продовжувачем історії перших полків білоруського козацтва — Могилівського, під командуванням полковника К. Поклонського; та Чауського — полковника Івана Нечая, які були сформовані в середині XVII ст., за наказом російського царя Олексія Михайловича. Білоруське козацтво тісно співпрацює з Білоруською православною Церквою….

Біломісні козаки — козаки, які в XVII ст., з дозволу російського царя, селилися на вільні від податків («білі») землі в Сибіру, щоб освоювати й обороняти їх. Ці поселенці не сплачували податків за користування своїми наділами.

Білий Сидір (р. н. невід. — помер 1788) — військовий осавул, кошовий отаман Чорноморського козацького війська (1788). Походив з дворян Новоросійської губернії. Ще в юності розпочав військову службу на Січі. 1774 був у складі делегації запорізьких козаків, які вели переговори в С.-Петербурзі з царським урядом про долю запорізького козацтва. Але переговори ні до чого не призвели….

Білецький Іван  (р. н. і р. см. невід.) — козацький діяч XVIII ст. Кошовий отаман запорізького козацтва (1734-1738 з перервами). Під його командуванням козаки заснували нову Січ на річці Підпільній, притоці Дніпра, на території, контрольованій Кримським ханством та Туреччиною. На чолі Запорізького війська брав участь у війні російської армії проти польських військ, що підтримували короля…

Білгородське гирло — одне з гирл Дунаю, назване так на честь Білгорода (нині Білгорода-Дністровського, що на Одещині). Дуже старий рукав Дунаю, який поділяє містечко Вилкове на острівну та материкову частини. На берегах цього гирла селилися українські задунайські козаки (друга половина XVIII ст.) та донські козаки-некрасівці. Часто згадується в історичній та художній літературі про подунайське козацтво.

Білгородська (Буджацька, Добруджська) орда — татарська (ногайська) орда, заснована у XV ст. ногайськими татарами (20-30 тис. осіб), переселених у Буджацькі степи турками зі степів приволзьких. Перебувала у васальній залежності від Туреччини і Кримського хана (докладніше див. «Буджацька орда»)

Білас Іван (1953) — гетьман Міжнародної громадської організації «Українське Козацтво» (1998-2005). В Українському козацтві з 1996. Народився в с. Шоломиничі Городецького р-ну на Львівщині. Закінчив Львівську школу міліції (1975), юридичний факультет Львівського університету (1981) та правничий факультет Українського вільного університету в Мюнхені (1993). Автор понад 80 наукових праць, заступник головного редактора журналу «Військо України». Генерал-лейтенант…

Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Біднов Василь (1874 — 1935), історик церкви, освітній і гром. діяч; з 1910 викладав у духовній семінарії в Катеринославі, де досліджував укр. старовину (редаґував «Летопись» Архівної Комісії) й керував «Просвітою». 1911 обраний доц. Київ. Духовної Академії і доц. Харківського Ун-ту, але не був допущений рос. владою до праці…

Бігун (Шурма) Зіновія (нар. 27.08. 1923, с. Тишиця Кам’янко-Бузького р-ну Львів, обл.) — учасниця укр. націоналіст, підпілля під час Другої світової війни, член ОУН, укр. гром, й правозах. діячка в США. 1939 закінчила гімназію в Перемишлі, навчалась у фіз.-мат. ліцеї у Львові, 1941 — на пед. курсах для вихователів дитячих садочків у Кам’янці Бузькій. Була зв’язковою укр. націоналіст, підпілля. 1942 переїхала до Львова,…

Бихов — містечко на правому березі Дніпра (тепер — райцентр Могильовської обл. Бєларусі). Не раз згадується в історичній літературі у зв’язку з походами козаків під командуванням І. Золотаренка та інших полковників під час Визвольної війни 1648-1654.