Категорія: Різне

Березань — острів, розташований у північно-західній частині Чорного моря, при вході у Дніпровський лиман, неподалік Очакова. Довжина 850, ширина — від 200 до 850 метрів. За часів Козаччини на Березані стояла турецька залога, тут були фортечні укріплення. Під час російсько-турецької війни (1768-1774) був здобутий українськими чорноморськими козаками (800 багнетів) під командуванням Антона Головатого.

Березанський Юрій Макарович (8.05.1925, м. Київ) — вчений-математик, педагог. Один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Учасник укр. руху опору. Член-кореспондент АН УРСР (1964). Академік АН України (1988). Лауреат премій АН УРСР ім. М. М. Крилова (1980), М. М. Боголюбова (1997), Державної премії України в галузі науки і техніки (1998). 1944 Б. після 8-го класу СШ вступив на фіз.-мат. ф-т до Київ,…

Березанська паланка — одна з трьох паланок (адміністративних територій), з яких складалося українське Чорноморське військо. Заснована 1789. Займала, в основному, територію сучасної Миколаївської обл. На чолі паланки стояв полковник, якого призначав Чорноморський Кіш (рада козацького війська). Розформована 1792, за наказом Катерини II, разом з усім Чорноморським козацтвом, основна частина якого була переселена росіянами на Кубань.

Бентковський Йосип (1812-1890) — учасник козацького руху на Кавказі, статистик, історик. За походженням поляк. Брав участь у Польському повстанні 1830. Був взятий в полон і засланий на Північний Кавказ. Там він зрікся католицтва, перейшов у православ’я і став козаком Кавказького козацького лінійного війська, З 1871, і до кінця днів своїх, перебував на посаді секретаря Ставропольського…

Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Бендерська конституція, проголошена 5. 4. 1710 (ст. ст.) з приводу вибору (в Бендерах) ген. писаря Пилипа Орлика на гетьмана. В ній були спеціяльні статті на користь запорожців у зв’язку з їх переважним числом на еміґрації і статті, які обмежували владу гетьмана й встановлювали своєрідний коз. парлямент,…

Белзьке воєводство — воєводство Речі Посполитої, що охоплювало північну частину сучасної Львівської обл., з містами Белз і Буськ, та північно-західну частину Польщі, з містами Грабовець та Любачів. Утворене польським урядом у 1462 з земель колишнього давньоукраїнського Белзького князівства (ХІІ-ХУ ст.). Назва його часто зустрічається в літературі часів Козаччини. Під час визвольної війни армія Б. Хмельницького…

Бекет (від слова «пікет») — так у XVIII ст. в Україні називалися козацькі пости та сторожові вежі, на яких постійно перебували вартові, котрі вогнищем на вежі повинні були сповіщати про наближення ворога. Чисельність бекету сягала 4-х осіб.

Бейлербей — керівник (правитель) ейялета — великої адміністративної одиниці (області, краю) в Туреччині, за часів Козаччини. Ейялети поділялися на санджаки.

Безрідний Федір (р, н. і р. см, невід.) — легендарна постать, український козак-сирота, мужній воїн і патріот, герой козацької думи «Федір безродний, бездольний», яка існувала у понад 10 варіантах і виконувалася багатьма кобзарями. Один із варіантів, у виконанні талановитого кобзаря О. Вересая, був записаний композитором М. Лисенком. Особу, що стала прототипом цього героя, дослідникам ідентифікувати…

Безпалий Іван (р. н. невід. — помер 1718) — полковник, наказний гетьман Лівобережної України (1658-1659). Командував полком під час повстання проти гетьмана І. Виговського. Після поразки повстання відступив на територію Московії, в район Білгорода. У листопаді 1658, на раді Лівобережних козацьких полків, був обраний наказним гетьманом Лівобережної України, Спільно з загонами І. Сірка збройно виступав проти…