Категорія: Різне

Барабаш Дмитро (р. н. і р. см. невід.) — гетьман запорізького козацтва. На історичній арені з’явився за часів гетьманування П. Сагайдачного. Гетьманську булаву йому було вручено козаками на початку 1617, коли П. Сагайдачного тимчасово відсторонено від влади на Січі. В 1617 здійснив вдалий похід на Стамбул, здобувши та попаливши його околиці. У відповідь Туреччина послала…

Бантиш-Каменський Дмитро (1788-1850) — український та російський історик і археограф. Народився у Москві, в родині відомого історика, керуючого архівом Колегії іноземних справ Миколи Бантиша-Каменського. Освіту здобував як юнкер Московського архіву колегії закордонних справ (з 1800) та в Московському університеті. В 1816 став чиновником з особливих доручень, а згодом очолював канцелярію військового губернатора князя Рєпніна, в Полтаві….

Бандурка (Рихлієвський) Данило (бл. 1738 — р. см. невід.) — знаний козацько-гайдамацький зрячий бандурист. Був учнем талановитого богуславського бандуриста Матвія Волошина. Тривалий час (приблизно з 1754) жив на Запорізькій Січі, оспівуючи козацькі походи. Був приписаний до Корсунського куреня. В 1760 став «походним бандуристом» гайдамаків. В 1761 був заарештований російськими жандармами. Мабуть, десь там, у в’язниці фортеці…

Бандура — дерев’яний народний струнний інструмент. На верхній пласкій частині («верхняку») і на видовженій, яку грач держить в руці («на ручці») натягнені металеві струни, яких у давних бандурах було 12 (у сучасних є їх до 40), які, граючи, торкається пальцями.Довгі струни на «ручці» це баси або «бунти», короткі це «приструнки». Бандуристи за Козаччини проводжали козаків…

Банацький Кирило Павлович (нар. 1929, с. Кричильськ Сарненського р-ну Рівнен. обл. — пом. у вересні 2001, м. Кі-верці Волин, обл.) — механік сільського господарства.Учасник укр. нац.-визв. руху. Член ОУН, підп. орг. «Об’єднання». Політ-в’язень рад. тюрем і концтаборів (1952-57, 1958-74). Походить із селян, родини, батько служив у армії УНР. Навч. у Костопільському училищі сільськогосп. механізації. Став членом юнацтва ОУН. 1952 заарешт….

Банат — історична область між Дунаєм, річкою Муреш (Мурещул), Трансільванськими Альпами і Нижньою Тисою. Площа-28 тис. км2. До 1919 належала до Угорщини. Згідно з Тріанонським мирним договором (1920), поділена між Румунією та Югославією. Після зруйнування у 1775 за наказом Катерини II Нової Січі, частина козаків подалася на Дунай і човнами піднялася до Банату (тепер -румунська частина),…

Бал-мез — великокаліберна далекобійна гармата, що тривалий час була на озброєнні турецького війська. Стріляла ядрами вагою до 50 кг. Використовувалася козаками (як трофейна зброя) під час облоги фортець.

Балацька балка — урочище на Запоріжжі. Давнє місце козацьких промислів. У 1757 тут формувалися повстанські козацько-гайдамацькі загони під проводом запорізького козака Максима Бурила, який згодом діяв у районі Дніпра.

Бакшиш (з тюрк.) — хабар, дарунок. Часто зустрічається в літературі про козацтво.

Бакланов Яків (1809-1873) — генерал-лейтенант козацьких військ, походний отаман Донських козацьких полків Кавказу, один з найславетніших донських козацьких командирів, героїв «епохи Кавказьких воєн Росії». Походив з давнього козацького дворянського роду, зі станиці Гугнинської Війська Донського. Службу розпочав в 1824, рядовим козаком. Тривалий час служив у різних полках Війська Донського. В 1850 призначений командиром Двадцятого Донського…