Категорія: Україна у 20 ст.

Стихійний рух української молоді (зокрема селянської), яка в 1925-27 pp., за висловом В. Антоненка-Давидовича, „як на Січ валила в літературу” і масово вливалась у літературні організації, мусів насторожувати ті кола комуністичної верхівки, які орієнтувались на Москву. Вони боялись, що цей рух винесе на передові позиції культурного фронту нового Шевченка чи Франка, або нові великі таланти, які…

До 1905 р. вільної української журналістики в Україні взагалі не було. Єдиний науково-белетристичний журнал «Киевская Старина», що втримувався за громадські гроші, був видаваний російською мовою. Ця відсутність української періодики безперечно гальмувала розвиток культури взагалі, а літератури зокрема. Суспільно-громадське чи культурне життя тодішніх українців насвітлювала інколи російська періодична (так поступова, як і реакційна) преса. До цієї…

В цьому етапі (1925-28), центральну роль грав до самого кінця свого трагічного життя Микола Хвильовий, який застрілився в травні 1933 р. Микола Хвильовий Народжений 1893 p., М. Хвильовий письменник, блискучий стиліст, один з передових комуністичних діячів своєї доби, був людиною бурхливої і пристрасної вдачі. З його ім’ям пов’язані дії молодої генерації українських письменників, що поклали…

Повстанський рух проти більшовицької влади у містах і селах України українська історіографія вслід за російською радянською історіографією представляє часто-густо як банальну отаманщину, рух, що не мав вираженої національної мети, який був нібито бездержавним, анархічним за своєю сутністю. Такі трактовки спотворюють і спрощено представляють національно-визвольні змагання в Україні. Фактично повстанська війна проти загарбницького по своїй природі більшовизму — явища психологічно російської…

Під час горбачовської перебудови багатьом здавалося, що варто лише скинути з п’єдесталу сталінізм, вивести радянські війська з Афганістану, помиритися з Америкою, обрати до парламенту юристів — і шлях до «цивілізованої спільноти» вільний. Але ще не’кривавили «гарячі точки», і громадяни СРСР, мріючи про справжню демократію, не завжди виразно уявляли собі, яку еволюцію має пройти пострадянське суспільство….

Прилучення у повоєнних роках Закарпаття до демократичної і висококультурної Чехословаччини виявилось для населення цієї відсталої і занедбаної вітки українського народу — надзвичайно позитивним фактором. За 20 років перебування у складі цієї держави ця, найдальше на захід висунена частина української етнографічної території, зуміла піднятись на доволі гарний культурний рівень. Виявилось це передусім у ділянці шкільництва. Паралельно…

На початках радянської влади в Україні, завдяки патріотичним педагогам, майже в кожному місті і по більших селах продовжали свою працю вже існуючі школи або засновувались нові. Вони старались виховувати молодь у здоровому національному дусі і мали позитивний вплив на місцеве населення, бо ж вони стали дійсними культурними центрами в роки воєнного і післявоєнного хаосу. Але…

Олександр Алоїзович Яната зробив великий внесок у розвиток біології, для сільськогосподарської науки, освіти. Започаткував нові наукові напрями у ботаніці, рослинництві, агрономії, луківництві, гербології, українській науковій термінології, природоохоронній та заповідній справі, освітньо-педагогічній діяльності. Він належить до плеяди видатних діячів України, чия діяльність сприяла формуванню української державності, розвитку економіки, науки та культури. Народився вчений у м. Миколаєві, в родині садівника. Батьки Олександра відіграли…

Історія зберігає імена багатьох великих винахідників, самородків й талановитих мрійників, які не лише жадали перетворень, а й змінювали світ на краще. Вони, не жалкуючи часу і сил, робили дивовижні відкриття, борознили океани й підкорювали небесний простір… Одним із них був Олександр Георгійович Івченко, який створив серію авіаційних поршневих, турбореактивних і турбогвинтових двигунів. Народився він у…

З кінцем XIX ст. в малярстві східної України т.зв. передвижництво вижилось. Молодій генерації мистців воно видалось застарілим і наївним. Врешті і на Заході, на зміну фотографічному (академічному) реалізмові прийшов імпресіонізм, напрям, що м.ін. акцентував елементи світла і світлотіні. Першою українською мисткинею, що захопилась цим новим напрямом, була, за свого короткого життя, Марія Башкірцева. Одначе вона,…