Українське образотворче мистецтво Галичини того періоду репрезентують три прізвища: Івана Труша, Олекси Новаківського і Петра Холодного. Перший з них, що почав свою мистецьку діяльність ще наприкінці минулого століття, був передусім знаменитим організатором мистецького руху. Свою мистецьку славу встановив він ще в довоєнних роках своїми пейзажами із східної України, портретами, і разом з Борачеком став одним…
Категорія: Україна у 20 ст.
Образотворче мистецтво 20-30 років в Україні
Починаючи з 20-их pp. відроджується передусім монументальний живопис, в якому працювали групи митців у Києві, Харкові та Одесі. Найбільше колоритною постаттю в цій ділянці був М. Бойчук, що в своїх роботах спирався передовсім на прийоми візантійського живопису та на народну творчість і хотів поєднати традиційні форми з сучасністю. Разом з учнями своєї школи (Т. Бойчук, В. Седляр, О….
Націоналістичний рух опору в Україні: УПА в боротьбі з радянською владою
Сьогодні серед політиків, істориків та простих громадян точаться дискусії навколо проблеми, як нам ставитися до ОУН та УПА. Лунають пропозиції всіляко применшити важливість цих явищ в українській історії, не героїзувати це минуле, не творити нових міфів. Досі залишаються в свідомості багатьох українців утерті штампи комуністичної пропаганди про УПА як рух бандитів і зоологічних русофобів та фашистських колаборантів. Є навіть…
Наука і освіта в Галичині міжвоєнного періоду
Одним з перших і дуже важливих відтинків фронту, який відкрила польська влада проти українців, було державне народне шкільництво. Йшлося про початкову масову освіту української молоді, яка за Австрії користувалась наукою в рідній мові на державні кошти. Правда, у проводі шкільної адміністрації були здебільша поляки, але вони мусіли числитись з вимогами й потребами великої більшості українського…
Наука в радянській україні 20-30-х рр.
В добу воєнного комунізму і русифікаційного курсу, ставлення влади до української науки було негативне, а то й вороже. Заснована в час Визвольних змагань Українська Академія Наук (УАН) опинилась у дуже непевних обставинах. За весь 1919-ий p., заходами Академії появилась з друку лише одна наукова праця — «Записки історично-філологічного відділу». Все ж таки українська наука не…
Натіїв Зураб
Натіїв Зураб (1869-1919) — український військовий діяч. Командир Запорізької дивізії, а згодом — Запорізького корпусу Армії Української Народної Республіки (1918). Родом з Осетії. Здобув військову освіту. Служив офіцером російської армії. Під час Першої світової війни дослужився до генерал-майора. В часи Лютневої революції 1917 в Росії перебував на території України. Пройнявшись ідеями українського національно-визвольного руху брав…
Наслідки політики українізації
Формально проголошений українізаційний курс в радянській Україні, як це ми бачили в попередніх розділах, фактично перетворився у великий вагомий процес, що мав характер боротьби за українську культуру і її вільний творчий розвиток. Боротьба, що велася по різному, на різних фронтах і з різними результатами, хоч закінчилася трагічно і хоч тисячі культурних діячів заплатили за неї…
Музичне мистецтво України початку ХХ століття
В останнє десятиріччя XIX ст. музичне життя в Україні набуло досить широких і різновидних форм. Вже багата композиторська творчість М. Лисенка стала тією рушійною силою, що розбудила зацікавлення до пребагатої та унікальної української народної пісенності, до пропаганди української пісні хорами чи музичними товариствами. До того ж, з вищих музичних шкіл, правда, чужинецьких, виходить в тому часі…
Михайло Грушевський. Його роль в розвитку української науки
На тлі відносно незалежної науки, яку в pp. 1894 — 1914 репрезентувало НТШ, дуже рельєфно виступає велична постать його довголітнього голови-керманича і великого формату науковця та національно-громадського діяча, найбільшого досі і неперевершеного історика Руси-України, а втім і східної Європи — Михайла Грушевського. Після Шевченка і Франка, цій найвидатнішій постаті української культури, а передовсім науки, присвячено…
Микола Скрипник — його роль в культурному процесі. Третій етап українізації
Виступи Хвильового, Шумського і Волобуева викликали гостру реакцію Москви, яка рішила розгромити ці прс5яви українського „націоналізму”. Розгром українських культурних надбань і діячів перевів, присланий з Москви, М. Каганович. І так — заборонено і розв’язано ВАПЛІТЕ, Шумського вислано до Москви, а звідтіль у концентраційний табір на Соловки. Розгромлено теж численні українські організації, а тисячі української інтелігенції виселено…