Київське братство — патріотична, релігійно-національна українська організація, що виникла близько 1615, при Богоявленському (Києво-Братському) монастирі. Монастир і братство фінансово підтримувала відома меценатка Єлизавета Гулевичівна. Цінуючи його роль в боротьбі за Православ’я та незалежність України, гетьман П. Сагайдачний офіційно вступив у братство разом з усім запорізьким січовим козацтвом, чим дуже зміцнив його. Було оплотом боротьби проти уніатства…
Київська Русь — Україна чи Росія? Боротьба за історичну спадщину
Історія ранньофеодальної України князівських часів найбільш сприятливий для України час. До цієї держави завжди була прикута увага дослідників, її вивчали як у дореволюційній, так і в радянській школах. Існування розвиненої держави у IX — XIII ст. на наших землях, яка за своїми цивілізаційними здобутками не лише не поступалася, а інколи й переважала в культурному розвитку країни Західної Європи…
Київська нотація
У київський період розмежувалися норми музичного правопису: одні норми існували для ірмолойного, суто прикладного богослужбового співу, інші — для партесних, концертних форм багатоголосся. Реформа торкнулася двох аспектів правопису — ритмічного (вартості нот) і ладового (ключі-звукоряди). Ще у найдавніших нотолінійних Ірмолоях використовувалися дві системи ритмічних вартостей, які окреслювали два темпових масштаби. Так, для повільного темпу (він був…
Київська козаччина
«Київська козаччина» — антикріпосницький рух, що в 1855 охопив територію Київської губернії. Спровокований він був царським маніфестом (25 січня 1855), згідно з яким оголошувалося створення так званого «рухомого ополчення», яке повинно було посилити військову могутність Росії під час Кримської війни (1853-1856). Рух охопив більшість із 12 повітів губернії, понад 500 сіл. Селяни відмовлялися залишатися кріпаками, складали…
Київська (Києво-Могилянська) академія
Київська (Києво-Могилянська) академія — перший вищий навчальний заклад України. Заснований 1632, внаслідок злиття Київської братської школи (1615) та Лаврської школи (1631). З 1633 по 1701 називалася Києво-Братською колегією або Києво-Могилянською колегією. В 1701 набула прав академії і почала називатися Києво-Могилянською академією («Могилянською» — на честь свого протектора, митрополита П. Могили). Містилася в одному з приміщень Київського братського монастиря…
Київська громада. Михайло Драгоманов
На початку 70-их pp. Київ зосередив у собі значні інтелектуальні сили і став головним осередком українського національного руху. Центром культурно-громадського життя стала Київська Громада. Жили там тоді і працювали Вол. Антонович, Мих. Драгоманов, Павло Житецький, Павло Чубинський, І. Михальчук, Микола Лисенко, Федір Вовк, Софія Руссова, Мих. Старицький, І. Нечуй-Левицький. Київська громада З кіл Київської Громади вийшла ініціатива…
Кий — князь русі
Серед трійці легендарних державних діячів Русі — Кия, Аскольда і Діра — найзагадковішою особою є Кий. І справа не лише у майже непроглядній товщі п’ятнадцяти століть, що відділяють його від нас, а й у непевності літописних відомостей про нього. У гранично скупих свідченнях джерел Кий виглядає особою, що майже повністю належить легенді. Уперше він згадується у долітописній,…
Кизим Богдан
Кизим Богдан (р.н. невід.-помер 1638) — український козацький діяч першої половини XVII ст. Відомостей про нього існує дуже мало. Розпочинав свою козацьку кар’єру на Запорізькій Січі. В 1637 брав участь у козацько-селянському повстанні під проводом П. Павлюка та Я. Остряниці, під час якого командував 4-тисячним загоном, сформованим на Київщині. Здійснив спробу об’єднатися з основними силами повстанців…
Києво-Могилянська академія, як культурний центр 17 ст.
Інтелектуальне ядро староукраїнської культури складається навколо професорів Києво-Могилянської академії, що в переважній більшості переїхали до Києва з Галичини на запрошення Петра Могили. Йосиф Кононович-Горбацький (р. нар. невідомий — 1650 р. чи 1653 р.) приїхав до Києва зі Львова; він вчився у Замойській академії і читав у Києві риторику, а 1639 — 1642 рр. — перший філософський…
Києво-Могилянська академія. Початки, програма, діяльність
Особливе місце в розвитку освіти, науки і національно-культурного руху в Україні того часу, належить Києву і його школам. 1615 р. Гальшка Гулевичівна, дружина мозирського маршала Лозки, „палаючи побожною ревністю до віри грецької” подарувала Київському братству садибу на Подолі під монастир (згодом Богоявленський) та школу „дітям так шляхетським, як і міським”. Відкрило цю школу братство в…