Історія України

Іванис Василь (1868-1974) — історик, громадський та політичний діяч, голова уряду Кубанського краю та Військовий отаман Кубанського козацтва (1920). Родом зі станиці Настасівської на Кубані. Походів з давнього українського козацького роду, представники якого були виселені на Кубань під час переселення туди Чорноморського козацького війська на чолі з А. Головатим (див.). Освіту здобував у Московському комерційному ін-ті…

Іваника Федір (р. н. і. р. см. невід.) — український військовий козацький діяч XVII ст. Кошовий отаман (1686-1687) запорізьких козаків. Дотримувався поміркованої проросійської орієнтації. Коли російський уряд звернувся до Іваники з вимогою розпочати бойові дії проти татар, він відповів, що розпочне їх лише тоді, коли розпочне їх гетьман І. Самойлович, тобто дав зрозуміти росіянам, що…

Іваненко Оксана (1906-1997) — відома українська письменниця. Родом з Полтави. Закінчила Харківський інститут народної освіти та аспірантуру при Українському науково-дослідному інституті педагогіки (1931). Працювала в дитячій колонії ім. Горького. Тривалий час була на видавничій роботі. Авторка понад 50 книжок для дітей. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка та премії ім. Л. Українки. Її перу належать…

У другій половині XVI ст. Україна тісніше залучається до загальноєвропейських культурних процесів. Ознакою цього стало розширення діапазону взаємодії традиційних форм культури та нових явищ, пов’язаних з ренесансно-реформаційним комплексом. Українська культура більшою мірою, ніж раніше, виходить з колишньої замкнутості, що було пов’язане і з станом українського національного самоусвідомлення на межі XVI — XVII ст. Іншомовність чи…

Виняткове місце в українській літературі кінця XVI ст. і початків XVII ст займає Іван Вишенський, письменник, „що до певної міри — на думку Чижевського — споріднений з полемістами своїм стилем , що й порушує ті питання, про які пишуть полемісти, але відрізняється від усіх своїх сучасників, як небо від землі. Це один з найвидатніших українських письменників…

Іван Остапович Виговський  — гетьман України (1657-1659), один із найвизначніших українських державних діячів середини XVII ст., полководець, дипломат. Іван Виговський походив із української шляхти, яка мала власний герб «Абданк». Його батько, Остап Виговський, володів невеликим маєтком в Овруцькому повіті на півночі Київщини. У роки Визвольної війни він переїхав до Києва, де став намісником Київського замку….

Сьогодні практично всі барвники штучні, себто хімічного походження. А колись люди все необхідне для одержання яскравих різнокольорових тканин, фарб для ікон, розписів храмів та хат, забарвлення ниток для вишивання сорочок, рушників брали у природи. Шукали і знаходили все необхідне в лісі, в полі. Жовту фарбу одержували з черемхового листя, а також з листя берези, осики,…

Чоловіки уже відсвяткували своє свято майстрів на Семена (14 вересня), тепер черга за жіноцтвом. Таким святом для них стало Зачаття пророка Івана (Іоанна) Предтечі, котре припадає на 6 жовтня. З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля. Треба було до початку весни напрясти ниток і виткати полотно. Під…

Зорка Самійло (р. н. і р. см. невід.) — український літописець XVII ст. Ще полемічніша й примарніша постать в українській історії, ніж постаті авторів «Слова о полку Ігоревім», чи «Історії русів». Всі дані, які є на сьогодні про цього хроніста, автора «Діаріуша», тобто «Щоденника», грунтуються лише на свідченнях іншого, але реального, літописця С. Величка, який стверджує,…

Значко-Яворський Мельхиседек (Матвій) (1720-1809) — провідний український церковний діяч, архімандрит. Родом з Лубен (тепер місто в Полтавської обл.). Випускник Київської академії. З 1753 — ігумен Мотронинського монастиря (Холодний Яр, неподалік Чигирина). Один із духовних наставників гайдамацького повстання («Коліївщини» 1768-69). За його сприяння, формувалися загони М. Залізняка, у складі яких діяло чимало козаків. Після придушення повстання,…