Глинський Михайло (р.н. невід.-помер 1534) — князь, керівник антилитовсь-кого повстання. Походив з давнього татарсько-українського роду Глинських, що мав маєтності на Полтавщині та Поліссі. Освіту здобував у Німеччині. Служив при дворі цісаря Максиміліана та офіцером в армії курфюста Саксонського Альбрехта. В 1499 (1500) призначений маршалом двору Великого князя Литовського Олександра І (1461-1506). В 1507-1508 очолював повстання проти…
Глинський Богдан
Глинський Богдан (р. н. і р. см. невід.) — князь, військовий і політичний діяч кінця ХУ-початку XVI ст. Староста черкаський. В 1492 і 1493, на чолі козацьких загонів та ополчення, двічі відбивав напади татарської орди на Черкащину. В 1494 здобув Очаків, який захищав турецький гарнізон. За деякими відомостями, взяв участь у антилитовському повстанні (1607-1508) під проводом…
Гладкий Матвій
Гладкий Матвій (р.н. невід.-помер 1652) — наказний гетьман, полковник миргородський, полковник Визвольної армії, керівник антипольського повстання. М. Гладкий не раз виконував дипломатичні доручення Б. Хмельницького. Він був у складі посольства, що на елекційному Сеймі (осінь 1648) у Варшаві підтримало кандидата на трон Яна-Казимира. Він же очолював делегацію на переговорах з поляками під Берестечком (червень 1651). Командував…
Гетьманщина – коротко
Гетьманщина — усталена, хоча й напівофіційна, назва автономної української держави, що існувала в 1664-1764 на території Лівобережної України, включаючи й м. Київ, у складі Росії. Назва походить від того, що управління здійснювалося гетьманом Лівобережної України та гетьманською державною канцелярією. В 1764, указом уряду Росії, Гетьманщина була ліквідована. Термін часто вживається в художній та історичній літературі.Гетьманщина — назва…
Гетьманщина
Гетьманщина — назва, яка позначала в 1648-1764 pp. Українську Гетьманську державу та її територію. Вона виникла внаслідок вибуху Національно-визвольної війни українського народу проти колоніального гніту Речі Посполитої. За задумом вождя Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького Гетьманщина мала охопити всі етнічні українські землі. Однак внаслідок контрнаступу Речі Посполитої, на боці якої стояла вся католицька Європа, українським війська довелося…
Гетьман Лівобережної (Правобережної) України
Гетьман Лівобережної (Правобережної) України. — Керівник держави. Головнокомандувач військами. Мав повноваження гетьмана України, влада якого, однак, обмежувалася Лівобережною (Правобережною) частиною України. Обирався на козацькій раді, що складалася з делегацій від адмінполків.
Гетьманат
Гетьманат — неофіційна назва Української Держави, що існувала в часи гетьмана Павла Скоропадського, з 29 квітня 1918 по 14 грудня 1918, затвердивши офіційну назву держави. Українська Держава, гетьман водночас проголосив «гетьманат», поєднуючи в цьому устрої форми монархічного та козацько-демократичного правління. За Гетьманату вся повнота законодавчої та виконавчої влади належала гетьманові. Він призначав Отамана (прем’єр-міністра) Ради Міністрів, був…
Германюк Богдан Васильович
Германюк Богдан Васильович (нар. 20.08.1931, с. П’ядики Коломийського р-ну Івано-Фр. обл. — пом. 14.11.2008, с. П’ядики Коломийського р-ну) — технік-будівельник. Учасник укр. руху опору. Засновник ОПВУ. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1958-68). Член УГС (1989). По закінченні 7 класів п’ядицької СШ вступив до Чернів. індустр. технікуму. По закінченні направлено до Івано-Фр., заочно навчався у Львів, політехн. ін-ті. Вже…
Герасименко Іван
Герасименко Іван (1957) — активний учасник козацького руху на Одещині. Крайовий отаман (1977) Українського Чорноморського Подунай-Гуляйпільського козацтва. Народився в м. Липовці на Вінниччині. В 1986 закінчив Одеське Вище військове артилерійське училище. До 1994 перебував на службі у Збройних Силах. Майор запасу. В 1995 обраний отаманом Кочубеївського коша Чорноморського Подунай-Гуляйпільського козацтва. З 1999 очолює козацьку охоронну…
Геральдика, сфрагістика (печатки)
Окремою галуззю прикладного мистецтва того часу була геральдика та сфрагістика. Перша з них поширилась у XVII ст. під впливом Польщі, де шляхта та аристократія користувалась цими ознаками свого роду. Герби були дуже в моді і вони відбивали мистецькі стилі ренесансу, а згодом раннього бароко. Серед обрамлень дуже популярні були листи (т.зв. аканта), пір’я, корони і т.п. Роди, що користувались…