Історія України

Галеас — трищогловий військовий корабель, що мав 52 весла і до 300 воїнів. Козаки-бранці нерідко ставали веслярами на турецьких галеасах.

Гайдамаччина — повстансько-козацький рух, що існував упродовж XVIII ст. на Правобережній Україні. Вперше в історичних джерелах гайдамаки згадуються в 1714. «Гайдамаками» називалися здебільшого розбійники, грабіжники, саме тому польська шляхта й почала називали учасників цього руху «гайдамаками», а сам рух — «гайдамаччиною». Одначе українських повстанців це не образило і незабаром «гайдамак», «гайдамаччина» стали самоназвами. А відтак…

Гайдамацький Кіш Слобідської України — добровільне повстансько-військове формування, яке виникло в Україні в листопаді 1917. Складався з куреня «чорних» та куреня «червоних» гайдамаків (в залежності від кольору шликів, що були невід’ємним атрибутом одностроїв). На кінець 1917 нараховувало всього лиш 300 бійців, переважно з колишній офіцерів та унтер-офіцерів російської армії та ще юнкерів військових училищ. На початку…

Гадяцький полк (1648-1782, з перервами) — адміністративно-територіальна та військова одиниця Гетьманської України. Створений на початку 1648 адміністрацією визвольно-повстанського руху Б. Хмельницького, з центром у м. Гадячі (нині районний центр Полтавської обл.). Сотенними центрами його були Опішня, Гадяч, Веприк, Зіньків, Бірка та ін. Першими полковниками були полковники Визвольної армії Яків Хмеленко, Кіндрат Бурляй. В 1649, у зв’язку…

Гадяцький договір 1658 — договір, укладений, після тривалих переговорів, між Гетьманською Козацькою Україною на чолі з гетьманом І. Виговським і Річчю Посполитою 16 вересня 1658. Чимало сучасників Виговського та істориків пізніших часів вважали цей договір «пропольським», оскільки, за його умовами, контрольовані козацькими військами Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства, утворювали Велике князівство Руське, котре входило до Речі…

Гаврилович Андрій (р. н. і р. см. невід.) — український військовий діяч XVII ст. Гетьман нереєстрових козаків. Обраний на козацькій раді, що відбулася наприкінці 1631 року. Очолював нереєстрових козаків-випищиків (реєстрових у цей час очолював І. Петражицький-Кулага. Гетьман І. Петражицький-Кулага послав своїх представників на елекційний сейм у Варшаву, щоб після смерті короля Сигізмунда ІІ обрати нового…

Вуяхевич-Височинський Михайло (1625-1697) — козацький старшина, військовий писар гетьманату наказного гетьмана Якима Сомка. По тому, як Сомко програв двобій за булаву І. Брюховецькому, останній, уже будучи гетьманом, одразу ж після Чорної ради 1663 в Ніжині, домігся того, щоб російський уряд заслав Вуяхевича-Височанського до Московії. Документів, які б проливали світло на подробиці його заслання, не існує,…

Вуйцік Збігнев (1922) — відомий польський історик, професор. Народився у Варщаві. Під час Другої світової війни брав участь у русі опору, належав до Армії Крайової, тобто армії, яка виступала проти комуністичного режиму і проти Армії Людової, що підтримувалася Радянським Союзом і на багнетах якої утверджувалася в Польщі комуністична влада. Під час німецької окупації Польщі Вуйцік…

Книга належить до найвизначніших надбань людської цивілізації. Завдяки їй ми отримуємо доступ до знань, ідей, духовних і моральних цінностей, розуміння краси й творчих досягнень людини. Книга — це вікно у світ культурного різноманіття, міст, що з’єднує різні цивілізації у часі та просторі. Даниною поваги до книг, авторів, тих, чий внесок сприяв соціальному та культурному прогресу людства, ста,то…