Історія України

Бурляй (Бурлій, Бурлюй) Кіндрат (р. н. і р. см. невід.) — полковник гадяцький (1648-1655), наказний гетьман під час Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, дипломат. Прославився ще в 1629, коли очолив загін козаків, які здійснили морський похід на Синоп (Туреччина). В 1648 разом із загоном реєстрових козаків перейшов на бік повстанців. Не раз виявлявся у…

Бунчукові товариші — козацька старшина, котра не підлягала ні сотенному, ні полковому уряду і не мала посад, а перебувала «під бунчуком гетьмана». Чин бунчукових товаришів було запроваджено гетьманом І. Самойловичем (див.) і проіснував він до 1764. Бунчукові товариші, зазвичай, були великими землевласниками, мали свої маєтки, кріпаків. У мирний час бунчукові товариші не зобов’язані були відбувати…

Бунчук (крим.-татар. — оздоблене кульками намисто на шиї коня) — військова регалія (клейнод) українських гетьманів та кошових отаманів. Мала вигляд списа (іноді з блискучою кулею на верхньому кінці), до якого прикріплювалися кінське волосся і китиці. Вважався однією з вищих регалій — символів влади, і постійно перебував під наглядом спеціального козацького старшини — генерального бунчужного, або…

Булава — загальновідомий вид зброї у формі стрижня з голівкою на кінці. Відома з часів Київської держави. Як зброя, застосовувалася у війську багатьох народів. У козаків булава була ще й символом вищої влади, яку козацька рада вручала кошовим отаманам та гетьманам козацького війська, України або її частини (гетьманові Лівобережної чи Правобережної України). Терміни «вручити булаву», «покласти…

На Буковині, яка в другій половині XVI ст. перейшла під владу Молдавії і довший час зберігала український характер (українська мова панувала в світських установах, а церковнослов’янська в церквах), молдавське духовенство спочатку було залежне від Львова. Були там школи, монастирі, і православна віра єдина і загальна. За вищою освітою їздили до Львова, Києва, закордон. Дарма, що…

Бузьке козацтво (козацьке військо, 1785-1798; 1803-1817) — сформоване 12 лютого 1785 року «з бузьких та інгульських поселених козаків і селян, викуплених урядом у бузьких поміщиків» (як стверджується у «Довідковій книжці Імператорської Головної квартири», в якій хроніка війська укладена за архівними документами). Спочатку це козацтво існувало в складі одного полку (1500 шабель), якого в червні 1786   …

Буза — безалкогольний напій, який кримські татари виготовляли з пшона, кукурудзи і пшениці. Володіли секретами його виготовлення і козаки, що осідали по зимівниках.

Будулак-Шариґін Микола Олександрович (нар. 22.04.1926, м. Харків) — технік. Учасник укр. руху опору. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1968-78). Під час II Світової війни вивезено до Німеччини, 1946 виїхав до Великобританії (Шариґіни — рос. родина, яка т. р. усиновила Б.). Закінчив тут технічну освіту, яку розпочав в Україні, й отримав диплом інженера електроніки. Після війни репатрійовано до СРСР….

Будзиновськнй В’ячеслав (1868-1935) — відомий історик, письменник, громадський діяч, публіцист. Один з організаторів Русько-Української Радикальної партії (жовтень 1890, Львів), співпрацюючи в якій, виступав як редактор партійного видання «Громадський голос». Один із засновників (на Західній Україні) Національно-демократичної партії (1899, спільно з І. Франком, Є. Левицьким…) В 1886-1887 редагував газету «Праця». Козацька тематика в його творчості репрезентована грунтовною…

Буджацька (Білгородська, Добрудзька) орда — татарська (ногайська) орда. Сформувалася в кінці XV на початку XVI ст., внаслідок розпаду в XV ст. Золотої Орди та поступового переселення багатьох ногайських родів (20-30 тисяч осіб) у межиріччя Дністра і Дунаю. Буджацька орда була підпорядкована намісникові Кримського хана («прибережному азі»), резиденція якого розташовувалася в селі Ханкишла (тепер Удобноє Б-Дністровського…