Богуславка Маруся (р. н. і р. см. невід.) — героїня української народної думи «Про Марусю Богуславку» та інших суто фольклорних і літературних творів. З думи випливає, що М. Богуславка походила з м. Богуслава і була донькою священика (попівною). Потрапивши до турецького полону, вона здобула довіру турка-господаря і коли той, передавши їй ключі від темниць, подався до…
Богуслав
Богуслав — місто, перше літописне свідчення про яке датується 1195, коли про нього згадується, як про давньоукраїнську фортецю, збудовану проти половців. Тепер — центр Богуславського р-ну Київської обл. 1240 зруйнований монголо-татарською ордою. В XIV ст. був захоплений литовцями. В 1569 виявився під владою поляків. В історії Козаччини відомий подіями, пов’язаними з повстанням К. Косинського (1591-1593), С….
Богун Іван
Богун Іван (р.н. невід.-помер 1664) — видатний військовий і політичний діяч часів Хмельниччини. Походив з українського шляхетного роду. Подільський, Каль-ницький (Вінницький) і Паволоцький полковник. Наказний гетьман (1651). Командував корпусом козацько-повстанських військ під Жовтими Водами, Корсунем, Зборовом та інших битвах Визвольної війни. В 1651, під час битви під Берестечком, був обраний наказним гетьманом і зумів вивести рештки…
Богомолець Олександр (1881-1946)
Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Богомолець Олександр (1881 — 1946), видатний укр. патофізіолог і наук. організатор, д. чл. АН УРСР, д. чл. АН СССР. Нар. в Києві; 1909 приват-доц. Новоросійського Ун-ту в Одесі; 1911 — проф. заг. патології у Саратовському Ун-ті; 1925 — 31 проф. патологічної фізіології Московського Ун-ту, 1929 обраний д….
Богдан Хмельницький — історичний портрет
Основоположник історичної персоналістики Плутарх вчив дивитися в історію, як у дзеркало. Мудрий грек розумів: у цьому дзеркалі можна побачити не тільки героїв минулого, але й самих себе. У кожного покоління свої пристрасті й уподобання, свої уявлення про добро і зло. Чи не тому такою зрадливою буває посмертна доля навіть визнаних у віках героїв? Заглядаючи сьогодні у…
Богданович-Зарудний Самійло
Богданович-Зарудний Самійло (р. н. і р. см. невід.) — український військовий і політичний діяч XVII ст. Дипломат. Генеральний суддя Запорізького війська (з 1654), учасник Визвольної війни проти Польщі (1648-1654). Як визначний дипломат Хмельниччини, очолював козацькі посольства до Польщі, Туреччини, Московії. Зокрема, в 1654 очолив посольство України до Московії з приводу підписання Березневих статей про військово-політичний союз…
Богачевський Костянтин (1884 — 1961)
Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Богачевський Костянтин (1884 — 1961), церк. і гром. діяч, укр. кат. архиєп. у ЗДА, родом з Манаєва (Галичина), д-р богословія, студіював у Львові, Інсбруку, Мюнхені. Свячений в 1909, сотрудник, префект у Львівській Семінарії, згодом її духовник, совітник і референт Консисторії, військ. курат (1916 — 17), віцеректор…
Богаєвський Африкан
Богаєвський Африкан (1872-1938) — генерал-лейтенант Російської армії. Походив з давнього аристократичного російського роду. Закінчив Миколаївську академію Генштабу. Служив у гвардійській кавалерії, в тому числі і в елітному Лейб-гвардії Отаманському полку, в якому служили здебільшого вихідці з козацьких родин. Перед революцією був командиром кавалерійської дивізії. В грудні 1917 прибув на Дон, щоб прилучитися до боротьби проти радянської…
Бобжинський (Bobrzyński) Міхал
Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Бобжинський (Bobrzyński) Міхал (1848 — 1935), поль. історик («краківської школи»), правник і політик-консерватор; як керівник Крайової Ради Шкільної ширив польонізацію в Галичині. 1908 — 13 намісник Галичини; виступаючи проти русофільства, намагався досягти укр.-поль. порозуміння в справі виборчої ординації до гал. сойму й укр. ун-ту. Підготовлена ним угода…
Благовіщення (7 квітня)
7 квітня відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це одне з найбільших весняних свят. Селяни з особливою пошаною ставилася до нього, оскільки вважали, «що Бог у цей день благословляє всі рослини», а тому вважалося великим гріхом братися за будь-яку роботу, нічого не можна було садити в землю. Особливо застерігали вагітних жінок, «бо неодмінно відріже ніжку своїй дитині»….