Берестейська (Берестецька) битва — битва, що відбулася 18-30 червня 1651, між українською козацько-повстанською армією Б. Хмельницького і військами Речі Посполитої під командуванням короля Яна-Казимира, поблизу м. Берестечка (на Волині). Початок битви виявився досить вдалим для українського війська. Проте, ^ після переговорів з королем, підкуплений поляками кримський хан Іслам-Гірей III почав відступати в бік Криму. Б. Хмельницький,…
Березневі статті 1654
Березневі статті 1654 — договір, укладений між Україною і Московією в 1654. Названий так, оскільки переговори щодо його прийняття тривали з 13 по 27 березня 1654. Українське посольство, що вирушало до Москви після Переяславської ради, очолювали козацький старшина С. Богданович-Зарудний та майбутній гетьман П. Тетеря. Разом з листами Б. Хмельницького, українські дипломати передали уряду Московії проект…
Березневі статті
«Березневі статті» («Статті Богдана Хмельницького») — українсько-московський договір, укладений у Москві в березні 1654 р.після двотижневих перемов між боярами і українським посольством у складі генерального судді Самійла Богдановича-Зарудного, переяславського полковника Павла Тетері, брацлавського осавула Григорія Кириловича, чигиринських отаманів — Германа (Герасима) Гапоновича, Іллі Харитоновича та Кіндрата Якимовича. Царський уряд доручив провести переговори з українським посольством…
«Березіль»
Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) «Березіль», модерний укр. театр, заснований 1922 в Києві мист. об’єднанням «Березіль» як експериментальна студія під керівництвом режисера Леся Курбаса; визнаний за держ. театр, «Б.» до 1926 працював у Києві, з 1926 — в Харкові. Б. мав за мету синтетично об’єднати слово, рух, жест, музику, світло й декоративне мистецтво в один…
Березань – острів
Березань — острів, розташований у північно-західній частині Чорного моря, при вході у Дніпровський лиман, неподалік Очакова. Довжина 850, ширина — від 200 до 850 метрів. За часів Козаччини на Березані стояла турецька залога, тут були фортечні укріплення. Під час російсько-турецької війни (1768-1774) був здобутий українськими чорноморськими козаками (800 багнетів) під командуванням Антона Головатого.
Березанський Юрій Макарович
Березанський Юрій Макарович (8.05.1925, м. Київ) — вчений-математик, педагог. Один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Учасник укр. руху опору. Член-кореспондент АН УРСР (1964). Академік АН України (1988). Лауреат премій АН УРСР ім. М. М. Крилова (1980), М. М. Боголюбова (1997), Державної премії України в галузі науки і техніки (1998). 1944 Б. після 8-го класу СШ вступив на фіз.-мат. ф-т до Київ,…
Березанська паланка
Березанська паланка — одна з трьох паланок (адміністративних територій), з яких складалося українське Чорноморське військо. Заснована 1789. Займала, в основному, територію сучасної Миколаївської обл. На чолі паланки стояв полковник, якого призначав Чорноморський Кіш (рада козацького війська). Розформована 1792, за наказом Катерини II, разом з усім Чорноморським козацтвом, основна частина якого була переселена росіянами на Кубань.
Бентковський Йосип
Бентковський Йосип (1812-1890) — учасник козацького руху на Кавказі, статистик, історик. За походженням поляк. Брав участь у Польському повстанні 1830. Був взятий в полон і засланий на Північний Кавказ. Там він зрікся католицтва, перейшов у православ’я і став козаком Кавказького козацького лінійного війська, З 1871, і до кінця днів своїх, перебував на посаді секретаря Ставропольського…
Бендерська конституція
Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Бендерська конституція, проголошена 5. 4. 1710 (ст. ст.) з приводу вибору (в Бендерах) ген. писаря Пилипа Орлика на гетьмана. В ній були спеціяльні статті на користь запорожців у зв’язку з їх переважним числом на еміґрації і статті, які обмежували владу гетьмана й встановлювали своєрідний коз. парлямент,…
Белогрудовская культура
Джерело: “ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР” у 8-ми томах, 10-ти книгах Племена белогрудовской культуры. В XI-IX вв. до н. э. южная часть лесостепной полосы Правобережной Украины (от Среднего Днепра до Збруча) была заселена белогрудовскими племенами, родственными племенам комаровской культуры. Расселялись они неравномерно; наибольшая концентрация поселений обнаружена в районе Умани, в чем усматривается наличие племенного объединения (типа союза племен). Носители…