Історія України

Батурин — столиця Гетьманщини (1669-1708), розташувався на мальовничому високому березі Сейму, притоці Дніпра. Перші історичні відомості про це українське місто належать до початку XVI ст. Батурин ще за часів польського панування мав Магдебурзьке право, яке було підтверджене і за Гетьманщини. Містом управляв магістрат з виборними війтом і лавниками, бурмістром та райцями. У 1669 р. за велінням…

Баторій Стефан (1533-1586) — король Речі Посполитої (1576-1586), син семи-городського (трансильванського) князя Стефана IV. До обрання на польський трон був воєводою семигородським (1571-1576). Освіту здобував у Падуанському університеті. Увійшов в історію як король-воїн і король-реформатор. В 1579-82 роках здобув перемогу у Лівонській війні, внаслідок якої Лівонія була прилучена до Польського королівства. Своїм універсалом в квітні 1578…

Батозька битва — відбулася 22 травня 1652, в урочищі Батіг, розташованому поблизу Південного Бугу (с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Вінницької обл.). Вона стала однією з визначних битв Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Українська армія вщент розгромила тут польське військо під командуванням коронного гетьмана М. Калиновського. Битва виникла внаслідок того, що польський уряд намагався зірвати похід українського…

Батіг — урочище на березі Південного Бугу, поблизу с. Четвертинівка (нині -Тростянецького р-ну Вінницької обл.). В 1652 тут відбулася велика битва, в якій українська армія під командуванням Б. Хмельницького розгромила польське військо гетьмана Калиновського.

Басараб Дмитро Павлович (нар. 1920 на Івано-Франківщині) — учасник укр. нац.-визв. руху. Воїн УПА. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1953-78). Під час II Світової війни вивезено на примусові роботи до Німеччини. 1945 повернувся в Україну і вступив до лав УПА. Брав участь у бойових діях як кулеметник у складі сотні «Стаха» в чоті «Оріха» на теренах Зх України. 5.09.1953 заарешт. за…

Барська шляхта — дрібна польська й українська шляхта Поділля, яка вважала себе нащадками українських бояр, і під польським впливом оголошувала себе шляхтою. Представники «барської шляхти» часто брали участь у боях проти козаків та українських повстанців. Після Люблінської унії «барська шляхта» зрівнялася у правах з усією іншою шляхтою.

Барська конфедерація (1768-1772) — військово-політична організація польської шляхти, що виникла 29 лютого 1768, під час з’їзду польських аристократів у м. Барі (тепер Вінницької обл.). Конфедерація була націлена на обмеження прав короля, розширення привілеїв шляхти, придушення визвольної боротьби українського народу. Саме жорстокість, з якою війська конфедератів поводилися на українських землях, призвела до повстання під проводом М. Залізняка…

Барсуківський Володимир Федорович (нар. 13.03.1938, м. Одеса) — учасник укр. правозах. руху. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1958-61). 1957 закінчив Одеський промисловий технікум, за фахом технік-технолог. 1957-59 працював майстром кондитерського цеху харчокомбінату в м. Первомайськ Миколаїв, обл. У літ. студії познайомився з О. Різниковим, С. Швецем та ін. молодими людьми, що під впливом спогадів про голод 33-го, про політ, репресії…

Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено) Барвінський Олександр (1847 — 1927), видатний педагог, історик, гром.-політ. діяч. З молодих років брав участь у гром. житті (львівська «Громада»). З 1868 учитель гімназії — в Бережанах, Тернополі; з 1888 проф. держ. учительської семінарії у Львові, 1891 — 1907 посол до віденського парляменту, 1894 — 1904…

Барва (козацькі однострої) — досить поширена, особливо серед лівобережного козацтва, назва козацького однострою. Наймані козаки «охотнщьких полків» одержували «барву» натурою, тобто у вигляді одягу, або ж їм виплачувалася грошова компенсація, за котру вони повинні були придбати собі одяг військового зразка. В 1763, наказом гетьмана К. Розумовського, для лівобережних полків було запроваджено синій мундир з червоними…