Історія України

Барбен Клод — відомий французький книговидавець XVII ст. Саме в його друкарні в Парижі 1663 року було вперше видано книгу французького історика, мандрівника та дипломата П’єра Шевальє «Історія війни козаків проти Польщі», в якій відображаються події Визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.

Барац Василь Мартинович (нар. 28.09.1946, с. Перечни Закарп. обл.) — інженер. Учасник укр. руху опору. Жертва рад. каральної психіатрії (1974-75, 1981). Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1982-87). 4лен-засновник групи «Право на еміграцію з СРСР» (1977). По закінч, військової інженерної школи в Києві служив в армії як інженер зв’язку. На поч. 70-х за глибокі розбіжності в тлумаченні маркс.-ленін. ідеології Б. звинув….

Барановський (Баранович) Лазар (1620-1693) — один із провідних церковних, політичних та культурно-освітніх діячів України XVII ст., письменник. Освіту здобував у Київській братській школі. В 1650-1657 був ректором Київської колегії, аз 1657 до кінця життя залишався архієпископом чернігівським. В 1674, для потреб релігії та світського книгодрукування, заснував у Новгороді-Сіверському власну друкарню, яку згодом перевів до Чернігова….

Барабаш Яків (р,н. невід,- помер 1658)—кошовий отаман Запорізької Січі (1657-58), Дотримувався проросійської орієнтації. Спільно з полковником М. Пушкарем очолив повстання (1657-58) проти гетьмана І. Виговського. По тому, як повстання було придушене, приєднався до російських військ воєводи Г. Ромадановського і продовжував збройні виступи проти загонів І. Виговського. Іменував себе «кошовим отаманом». В 1658 в одному з боїв…

Барабаш Іван (р.н. невід.-помер 1648) — полковий осавул, наказний гетьман реєстрового козацтва, наказний гетьман України (1646-48), полковник чигиринський, Існують відомості, що за походженням своїм він був вірменином, але в дитинстві його нібито викрали козаки і зростав він чи то на Січі, чи в українській козацькій родині. Дотримувався одверто пропольської орієнтації. В 1646 звернувся, однак, до короля…

Барабаш Дмитро (р. н. і р. см. невід.) — гетьман запорізького козацтва. На історичній арені з’явився за часів гетьманування П. Сагайдачного. Гетьманську булаву йому було вручено козаками на початку 1617, коли П. Сагайдачного тимчасово відсторонено від влади на Січі. В 1617 здійснив вдалий похід на Стамбул, здобувши та попаливши його околиці. У відповідь Туреччина послала…

Бантиш-Каменський Дмитро (1788-1850) — український та російський історик і археограф. Народився у Москві, в родині відомого історика, керуючого архівом Колегії іноземних справ Миколи Бантиша-Каменського. Освіту здобував як юнкер Московського архіву колегії закордонних справ (з 1800) та в Московському університеті. В 1816 став чиновником з особливих доручень, а згодом очолював канцелярію військового губернатора князя Рєпніна, в Полтаві….

Бандурка (Рихлієвський) Данило (бл. 1738 — р. см. невід.) — знаний козацько-гайдамацький зрячий бандурист. Був учнем талановитого богуславського бандуриста Матвія Волошина. Тривалий час (приблизно з 1754) жив на Запорізькій Січі, оспівуючи козацькі походи. Був приписаний до Корсунського куреня. В 1760 став «походним бандуристом» гайдамаків. В 1761 був заарештований російськими жандармами. Мабуть, десь там, у в’язниці фортеці…

Бандура — дерев’яний народний струнний інструмент. На верхній пласкій частині («верхняку») і на видовженій, яку грач держить в руці («на ручці») натягнені металеві струни, яких у давних бандурах було 12 (у сучасних є їх до 40), які, граючи, торкається пальцями.Довгі струни на «ручці» це баси або «бунти», короткі це «приструнки». Бандуристи за Козаччини проводжали козаків…

Банацький Кирило Павлович (нар. 1929, с. Кричильськ Сарненського р-ну Рівнен. обл. — пом. у вересні 2001, м. Кі-верці Волин, обл.) — механік сільського господарства.Учасник укр. нац.-визв. руху. Член ОУН, підп. орг. «Об’єднання». Політ-в’язень рад. тюрем і концтаборів (1952-57, 1958-74). Походить із селян, родини, батько служив у армії УНР. Навч. у Костопільському училищі сільськогосп. механізації. Став членом юнацтва ОУН. 1952 заарешт….