У другій половині XV — першій половині XVI ст. українська гимнографія ще міцно тримається давніх візантійських традицій і навіть деякою мірою розвиває їх, задовольняючи релігійні почуття та естетичні потреби ширшого демократичного загалу. У практику церковного співу вливаються нові балканослов’янські та грецькі наспіви, активним посередником яких стає Молдово-Волощина. Виразно це простежується в Галичині та на Волині,…
Церква київської русі
Літописи, відредаговані греками, не зберегли інформацій ні про організацію Церкви за кн. Володимира Великого, ні імен її перших ієрархів. Одні дослідники називають першим митрополитом Михаіла, інші Леона (Льва), треті — Івана, але на фактичну окремішність церкви Київської Русі вказує ще й той факт, що хоч уся церковна влада в Україні того часу підлягала візантійському імператорові (як протекторові…
Центри української культури у міжвоєнний період
На початках 20-их років у культурному процесі України відзначаються два центри: духовий — Київ і адміністративний — Харків. У першому з них зосередилась переважно дореволюційна інтелігенція, що пережила добу державного відродження (17-20 pp.) і далі стояла на засадах державності і соборності України. Тут була Всеукраїнська Академія Наук, були мистецькі, літературні і наукові об’єднання, що спрямовували…
Царська деспотія і боротьба з нею
За таких обставин, зокрема у перших двох декадах XIX ст. в Україні, яка переживала цілий ряд селянських заворушень і неспокоїв, прийшло до сформування на західноєвропейський зразок масонських лож, тобто таємних і нелегальних організацій освічених одиниць, які в основному були проти-режимні і ставили різновидні гуманні і соціальні завдання. Деякі з них згодом попадали в політичний радикалізм…
Царград (Царгород)
Царград (Царгород) — до XVII ст. офіційна назва Константанополя (тепер Стамбул, столиця Туреччини), яка вживалася в усіх документах Стародавньої України. Починаючи з XVIII ст., вживається лише в художній та історичній літературі. Дійти до стін Царграда — вважалося вершиною доблесті для будь-кого з кошових отаманів Запорізької Січі. Оскільки проривалися козаки завжди невеликими силами, то вони не ставили…
Худолій Яків
Худолій Яків (р.н. невід.-помер 1650) — гетьман повстанського війська, гетьман України. На політичній арені старшина Худолій з’явився 1650, на хвилі невдоволення запоріжців з прнгеоду умов Зборівської угоди (див.). Доти він був козаком Домонтівсьюзї сотні Черкаського полку. Створивши загін невдбволених козаків, до яких приєдналося кілька сотень селян, прибув на Січ. У лютому 1650 на Січі відбулася рада,…
Худенський Костянтин (1906-1966)
Худенський Костянтин (1906-1966) — письменник-перекладач. Родом із села Яблучне Великописарівського району на Сумщині. Мав військову освіту. Інженер-полковник. Тривалий час служив в армії. Багато років присвятив перекладові на російську мову поеми І. Котляревського «Енеїда», в якій, чи не найповніше й талановитіше з усіх інших творів українських митців, відтворено побут, психологію та фольклор українського козацтва. Перше видання цього…
Хто такі характерники?
Характерник (галдовник) — «характерниками» називали козаків, які були, як би ми тепер сказали, екстрасенсами; володіли основами магії та чаклунства, уміли «заговорювати» рани, вводити в оману ворога й, очевидно, володіли сильним гіпнозом. За легендами, характерники уміли передбачати час нападу ворога і напрямок руху його сил, вони допомагали козакам перемагати. Серед найвидатніших характерників знаємо І. Сірка, якого татари…
Хто такі уніати
Уніати — «уніатами» в Україні та Польщі називали прихильників церковної унії, тобто об’єднання католицької та православної церков, зокрема. Брестської унії (1596), Люблінської (1569) унії. Уніатами також називалися віруючі греко-католицької церкви. Наприкінці XVI ст. в Україні утворилася уніатська (греко-католицька) церква. Після прийняття Брестської унії, почали існувати уніатські шшли, що за методами виховання та навчання нагадували єзуїтські. У…
Хто автор «Історії русів»? Різноманітність версій
На початку другої чверті XIX століття у невеличкому містечку Гриневі Стародубського повіту Чернігівської губернії сталася подія, що спричинила згодом великий резонанс у національно-культурному і громадсько-політичному житті не тільки українського суспільства, а навіть за його межами. При описі (близько 1828 р.) місцевої бібліотеки, що переходила у спадщину від князя Лобанова-Ростовського до князя Голіцина (Лобанов-Ростовський, у свою чергу,…