Астаматій (Остаматенко) Остафій (р.н. невід.-помер 1678) — дипломат часів Хмельниччини. Організатор державної митної служби. Молдаванин за походженням. Створив так звані «митні комори» на молдавському та московському кордонах. Один з авторів проекту конвенції між Україною і Туреччиною щодо торгівлі на Чорному і Середземному морях. Згідно з цією конвенцією, українські торговельні кораблі мали право вести торгівлю в усіх…
Аслан-Кермень (Асланкирен, Асланкермен)
Аслан-Кермень (Асланкирен, Асланкермен) — татарська фортеця, що розташовувалася на правому березі Дніпра, неподалік сучасного м. Береслава (Херсонська обл.). Козакам не раз доводилося здобувати цю фортецю штурмом, щоб мати вільний вихід в Чорне море.
Аскольд і Дір
У 860 р. сталася подія, що здобула надзвичайно високу оцінку давньоруських літописців: “Коли почав царювати Михаїл (імператор Візантії з 842 р.), стала прозиватися Руська земля. Дізналися ми про це тому, що при цьому царі приходила Русь на Царгород, як пишеться про це в літописанні грецькому. Ось чому з ції пори починаємо і число (відлік роками)…
Архітектура України 20-30 років ХХ ст.
Цей період (1920-30 pp.) радянські мистецтвознавці називають періодом „утвердження радянського соціалістичного будівництва”, яке відповідало потребам партії й уряду, що енергійно взялися за зовнішні види соціалістичного ладу.Тут на першому місці поставлено ряд важливих завдань перед архітектурою України — здвигнути нові і модерні будівлі у відповідному стилі. Питання стилю нелегко було партії розв’язати самими директивами, бо це…
Українська архітектура початку ХХ століття
На переломі ХІХ/ХХ ст. в архітектурі на деякий час запанував т.зв. стиль модерн (модерністський), відомий на західноукраїнських землях як віденський сецесіонізм, що був реакцією на класичні форми.У цьому стилі творились зовсім нові форми, при чому архітектори використовували новий будівельний матеріал і послуговувались новими засобами (м.ін. залізними конструкціями). У цьому стилі побудовані великі залізничні станції у…
Українська архітектура першої половини XIX ст.
Національно-культурний гніт, у якому жила Україна, в значній мірі відбився і на мистецькому житті. Замість вільної мистецької творчості з’являються нові будинки, роблені за шаблоновими проектами надісланими з Петербурга чи Москви, які не підходили до мистецьких стилів України.У 1800 р. виходить наказ припинити будову церков українського типу. Замість того, від середини XIX ст. з’являються церкви у…
Українська архітектура першої половини XVII ст.
Не зважаючи на короткий час, доба перед Хмельниччиною залишила яскравий слід у мистецтві. Це була доба занепаду ренесансу та зародків блискучого барокового стилю, що розвинувся на всю широчінь у другій половині XVII і в першій XVIII ст.Цей період не відзначається новими великими архітектурними спорудами. В житловому будівництві користувались тоді передовсім деревом і такі ж дерев’яні…
Українська архітектура, живопис і графіка 15-17 ст. Музична творчість
Розвиток українського мистецтва у XV— ХУІІ ст. характеризується проникненням гуманістичних ідеалів, переходом від умовної догматичності і середньовічної канонічної замкнутості до відтворення навколишнього світу й реальної людини з її діяннями, думками та почуттями.Ренесансний культурний рух, що народився в Італії, захопив у сферу своїх впливів і Україну, хоча прояви його тут мали свою специфіку, пов’язану з продовженням…
Архітектура в другій половині XIX ст.
В другій половині XIX ст. у всій Європі, а втім і на українських землях, будівництво житлове і громадянського призначення стоїть під знаком утилітаризму й перевантаженості.Архітектуру цих часів характеризує мішанина різних стилів, або т.зв. еклектизм. Серед різних фаз цього стилю та різновид-них мистецьких напрямків особливо поширився віденський ренесанс. Цій віденській моді підпадають всі більші репрезентативні будови…
Архітектура XIV-XVI ст. та її особливості
Після спустошення українських міст татаро-монгольською навалою монументальне будівництво в другій пол. XIII та в XIV ст. помітно припинилось на Придніпров’ї, а в досить обмежених формах існувало ще на Волині, в Галичині та на Закарпатті.Зокрема помітного розвитку досягла українська архітектура в XIV-XVI ст. на галицько-волинських землях. Тоді то в архітектурному будівництві, а передовсім оборонних башт і…