Історія України

Азовське козацьке військо (1832-1866) — військо, засноване колишніми задунайськими запоріжцями, козаками Задунайської Січі. Історія війська, власне, починається в 1828, коли дві тисячі козаків-задунайців на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким, через 53 роки після зруйнування Запорізької Січі, вирішили повернутися з турецьких володінь на рідну землю, в підданство Росії. Перше, до чого вони вдалися — допомогли…

Азово-Чорноморське козацьке військо — міжобласна громадська організація, заснована в 90-х роках XX ст. За даними на січень 2006 року, має свої осередки в 15 областях України: Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Вінницькій, Херсонській, Харківській, Рівненській, Черкаській, Чернігівській та Київській. У програмі цієї організації записано, що метою діяльності Азово-Чорноморського козацького війська є сприяння…

Азов — місто поблизу гирла р. Дон (Ростовська обл., Росія). За часів Козаччини Азов був однією з могутніх турецьких фортець, яку українським козакам не раз доводилося здобувати. В X ст., під назвою Танаїс, входив до складу Київської Русі. В XI ст. був захоплений половцями, які дали йому назву Азак. Завойований в 1471 турками, Азак (перейменований…

Азаби — турецька морська піхота часів Козаччини. Підрозділи азабів ставали гарнізонами приморських фортець, супроводжували торговельні кораблі. їх використовували для висадження десантів та приморських фортець штурму ворога. Козакам часто доводилося битися з азабами під час абордажних штурмів турецьких кораблів.

Адріанопольський мирний договір 1713 — договір укладений 13 (24 ?) червня 1713 між Туреччиною та Росією на завершення російсько-турецької війни 1711-13 рр. Ця війна виявилася для Росії невдалою, а мирний договір — невигідним. Згідно з ним, володіння Османської імперії поширювалися до Сіверського Дінця і межиріччя Орелі та Самари, тобто до кордонів Лівобережної Гетьманської України. Крім…

Адлерфельд Густав (1671-1709) — шведський воєнний хроніст, історик. Перебував у війську шведського короля Карла XII під час Північної війни (1700-21), а також під час його «української кампанії», в тому числі брав участь у битві під Полтавою (1709), де й загинув. Основна його праця «Воєнна історія шведського короля Карла XII з 1700 до битви під Полтавою…

Адашев Данило (р.н. невід.-помер 1561) — боярин, російський військовий діяч. Брав участь у Казанському (1552) поході І. Грозного, під час якого відзначився у битві під Казанню; а також у Лівонському (1558) поході. В 1559 цар послав його на чолі 8-тисячного загону на допомогу князю Д. Вишневецькому. Приєднавши до свого війська загін запорізьких козаків, Д. Адашев…

Адамцевич Євген (1904-1972) — відомий український кобзар, бандурист. Народився в с. Солониці, тепер Лубенського району на Полтавщині, але майже все своє життя прожив у Ромнах. Ще в дитинстві втративши зір, він присвятив себе музиці, збиранню фольклору, кобзарству. Однаково талановито володів скрипкою, бандурою та сопілкою. Гри на бандурі навчався у відомого бандуриста Мусія Олексієнка. У 20-ті…

Адаменко Микола Петрович (нар. 20.12.1931, с. Загребелля Сосницького р-ну Чернігів, обл.) — філолог, поет. Учасник укр. правозах. руху. Політв’язень рад. тюрем і концтаборів (1953-56). Член СПУ (1988). Лауреат обл. премій ім. Б. Грінченка та М. Коцюбинського.Закінч. СШ у Сосниці Чернігів, обл. Вже в шкільні роки почав писати вірші. 1950 вступив на філол. ф-т Київ, ун-ту,…

Аграханське козацтво (1724-1736) — козацтво, яке заснувало свої станиці на Північному Кавказі, в басейні річки Аграхань (територія Терського козацтва). Утворилося Аграханське козацтво в травні 1724, коли від кожної станиці Війська Донського по кілька сімей було переселено на Північний Кавказ. В 1725 в Аграхань було переселено ще 500 родин. За наказом Урядового Сенату, виданого на підставі…