Історія України

Це був другий поважний осередок української науки на еміграції, зокрема заслужений в популяризації її серед німецького і взагалі чужинецького наукового світу. Постав він заходами гетьмана Павла Скоропадського у 1926 p., а його першим директором в роках 1926-31 був був. міністр освіти в гетьманському уряді в Україні, історик Дмитро Дорошенко. На початках свого існування Інститут ставив своїм завданням…

Український ландміліцький корпус — корпус, що складався з козаків, які охороняли Українську лінію (див.), а також виконували фортифікаційні роботи. Ландміліціонерами ставали добровольці-переселенці, які погоджувалися селитися поблизу Української прикордонної лінії (разом із сім’ями). Ландміліціонери проходили бойове навчання, час від часу брали участь у походах російської армії та шзацгва. Самі вони вважали себе козаками і корпус їх теж…

Результатом виступу Хвильового у культурній ділянці був ідеологічний злам і в інших царинах національно-громадської діяльності в радянській Україні. З цього приводу один з критиків хвильовизму виступив навіть з твердженням, що „автором хвильовизму є не Хвильовий, а . . . народна стихія. Хвильовий мав тільки відвагу стати її речником”. І справді, політика українізації викликала великий зріст національної свідомості…

Перші три декади XX ст. в історії українського культурного процесу знаменні ще одним феноменом: виникненням доволі численної української політичної еміграції, яка опинившись на чужині, зокрема в країнах західної Європи, в силу існуючих обставин, старалась продовжати передовсім політичну боротьбу за ідеали українських Визвольних змагань, а в тому і продовжувати культурну роботу. І ця праця творить окрему…

З усіх форм культурного процесу поза кордонами України, найбільш успішно і творчо виявило себе українське високе шкільництво, що в умовинах поневолення українського народу на Батьківщині , мало великі і важні завдання: виховати і вишколити нові кадри інтелектуальних працівників, які, хай в умовинах чужини, зуміли б продовжати розбудову української науки, плекати українську літературу чи мистецтво. Ось…

В роках 1923-33 існувала в Празі ще одна висока школа, а був нею Український Високий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова. У своїй дворічній програмі він ставив своїм завданням готовити учителів до початкових шкіл та для позашкільної освіти. Його директором був Леонід Білецький, — історик української літератури, кол. викладач Кам’янець-Подільського Університету і Таємного Українського Університету у Львові….

У першій третині XIX ст. на терені України процес становлення нової національної ідеології охоплює всі українські землі, зокрема і західні, що перебували під владою Австрійської імперії. Як відомо, Галичина разом із частиною етнічних польських земель з 1772 р. увійшла до складу Австрійської імперії. Панівною верствою тут залишалось польське панство, яке дістало від австрійських імператорів одержало…

Справді, важливою особливістю й своєрідністю у формуванні української національно-визвольної ідеології в першій третині XIX ст. є польське питання. Після знищення Польської держави через її поділи наприкінці XVIII ст. між Росією, Австрією і Прусією, на теренах колишньої Речі Посполитої розпочалась бурхлива діяльність національної шляхетської верстви за державне відродження уже Польщі. На відміну від української національної панівної…