Історія України

Єдиний в Україні пам’ятник античного фрескового жи­вопису розташовано на території давнього Пантікапея. Це – склеп, підземна поховальна споруда, що стала останнім прихистком жриці богині Деметри, яка жила в Пантікапеї в 1 ст. до н. е. Центральною частиною склепу є прямокутна по­ховальна камера розміром 2,20 х 2,75 м, перекрита півциліндричним склепінням. У камеру вів дромос із…

Царський курган у Пантікапеї, найімовірніше, було зведено як усипальницю боспорського царя Левкона І (389—349 рр. до н. е.) з династії Спартокидів. На жаль, поховання царя було розграбовано ще в давнину, але сам мавзолей чудово зберігся. Його поховальна камера являє собою квадратний зал із купольним завершенням висотою 9 м. До нього ззовні веде так званий дромос…

Давні греки всерйоз вірили, що ними раз і назавжди відкрито «ідеальні» естетичні рішення для всіх видів мистецтва. Із усієї різноманітності регіональних стилів і шкіл афінські майстри відібрали ті, що їм найбільше сподобалися, і на їх основі розробили так звані ордери — стандарти оформлення будівлі. Греки ство­рили всього три ордери, названі ними за місцем виникнення, —…

Монументальна архітектура прийшла на територію України в епоху античності. Прийшла разом із грецькими колоністами, які густо заселили гавані Північного Причорномор’я в б-3 ст. до н. е. В гирлі Південного Бугу греки заснували Ольвію, на березі Дністровського лиману – Тіру та Никоній, а в Криму – побудували вісім великих міст і десятки неукріплених поселень, котрі згодом…

Племена тшинецко-комаровской культуры. На территории, ранее занятой племенами культур шнуровой керамики, сложились новые племенные образования, одним из которых были племена тшинецко-комаровской общности. Значительная часть современной территории Северной Украины, Южной Белоруссии и Восточной Польши в XV—XI вв. до н. э. была заселена группой племен, близких между собой культурой и, вероятно, этническим составом, которые получили название тшинецких…

Турецько-російська війна (1806-1812) — війна, оголошена Туреччиною в 1806 році, у відповідь на введення російських військ до Молдавії та Валахії. В свою чергу, введення до Молдавії та Валахії 40-тисячного корпусу генерала Івана Міхельсона Росія вмотивовувала тим, що, за наказом султана Селіма III, Туреччина заборонила російським кораблям долати протоки Босфор і Дарданелли, а також замінила проросійське керівництво…

Турецько-російська війна (1787-1791) — війна, яку турецький султан Селім III оголосив Росії, прагнучи взяти реванш за територіальні втрати та бойові поразки у війні 1768-74. Цього разу Туреччина мала матеріальну та політичну підтримку з боку Франції, Англії, Пруссії та Швеції. Кожна з цих країн плекала свої військові та політичні претензії до Російської імперії. Швеція теж прагнула взяти…

Туманський Федір (1757-1810) — літератор, топограф та етнограф, громадський діяч. Навчався в Кенігсбергзькому університеті. Мав козацьке військове звання бунчужного товариша. Був службовцем Малоросійської колегії та Чернігівського полкового суду. В 1778-79 провів «Топографічний опис Гетьманщини». В 1779 -член-кореспондент Петербурзької академії наук. В 1792-94 видавав журнал «Рос-сийский Магазин», в якому було опубліковано «Літопис Грабянки» та інші матеріали, що…

Трубецькой Олексій (р.н. невід.-помер 1680)-князь, російський полководець, державний діяч, дипломат. Був одним із учасників переговорів про возз’єднання України з Росією. Командував корпусом російського війська в Україні, який воював проти військ гетьмана І. Виговського та Речі Посполитої. Ім’я О. Трубецького згадується в багатьох працях українських та російських істориків.