АБВЕР, що перекладається з німецької як “оборона”, “відсіч” або “захист”, був створений як орган військової розвідки та контррозвідки в Німеччині. З 1919 по 1938 рік він був офіційно підпорядкований військовому міністерству, але з 1935 року очолив його досвідчений розвідник Ф. Канаріс. Він вніс значний внесок у перетворення АБВЕРу на один з найважливіших інструментів гітлерівської політики….
Спроба реституції (повернення) творів мистецтва Національної культури 1918 р.
У серпні 1918 року Головне управління справами мистецтва та національної культури звертається до міністра закордонних справ української держави Дмитра Дорошенка з листом, в якому, зокрема, мовилося що конче потрібна організація спеціальних органів, комісій при консульствах української держави в Петрограді та Москві, які наділені б певними правами, взяли б на себе піклування пам’ятками української старовини та…
Історичний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного. Реферат
Кошовий гетьман Сагайдачний, насправді його ім’я було Яков Домонтович, був видатним військовим та державним діячем другої половини XVI – початку XVII століття в Річі Посполитій. Він очолював козацький полк у складі оборонних військ Річі Посполитої та приймав активну участь у війнах з Туреччиною та Московією. Пізніше, у 1600 році, Сагайдачний очолив експедицію до Херсонесу та…
Перша Женевська конвенція (22 серпня 1864р.) «Про покращення становища поранених в польових арміях
22 серпня у 1864 році, в Женеві на запрошення швейцарського уряду відбулась зустріч дипломатів європейських країн. Представники 12 держав підписують Женевську конвенцію про догляд за пораненими солдатами воюючих армій. Конвенція гарантувала недоторканність військових шпиталів і медичного персоналу, в якості захисного знаку було затверджено червоний хрест на білому тлі. Комітет п’яти став міжнародним комітетом Червоного хреста….
Микола Миколайович Аркас – письменник, композитор, історик та культурно-освітній діяч
Микола Миколайович Аркас народився 21 серпня 1880 року у Миколаєві в родині відомого військового, дослідника, композитора письменника культурно-освітнього діяча Миколи Аркаса. Це він був автором популярної історії України-Руси, ну а син його почав також робити спочатку кар’єру військового, навчався у Морському та Миколаївському кадетському корпусах, які не закінчив, у Єлисаветградському кавалерійському училищі. Цей заклад Аркас…
Григорій Граб’янка – український козацький літописець
Григорій Іванович Граб’янка автора однієї з найвидатніших пам’яток української історіографічної прози кінця XVII початку XVIII століття. Граб’янка вчився у Києво-Могилянській, колегії володів принаймні кількома мовами: польською, латиною, німецькою. З 1686 року він був на військовій службі, спочатку гадяцьким сотником, полковим осавулом, а з 1717 року гадяцьким полковим суддею. Граб’янка брав участь у депутатації представників козацької…
Державний комітет з надзвичайного стану
18 серпня 1991 року група майбутніх членів ГКЧП прилетіла у Форос на дачу де перебував Михайло Горбачов, перший і єдиний президент Радянського Союзу. Гості зажадали його відставки або підписання указу про запровадження надзвичайного стану в країні. Горбачов відмовився. Після цього виконання обов’язків президента перебрав на себе за власним указом тодішній віце-президент СРСР Геннадій Янаєв, який…
Візантійці і Причорномор’я. Прихід Хозар
У той час як український степ і глибинка зазнавали частих руйнувань між 250 і 650 рр. н. е., прибережний регіон уздовж Чорного та Азовського морів переживав чергове відродження. Цього разу стабілізуючим фактором була Східноримська, або Візантійська імперія, яка досягла найбільшого територіального масштабу та політичного впливу під час правління імператора Юстиніана (правління 527-565) у шостому столітті….
Георгіївський собор Видубицького монастиря (м. Київ), 1701 р.
Георгіївський собор – найбільший із збережених монастирських храмів, зведених на особисті кошти Івана Мазепи. Він об’єднав у собі типовий силует «монастирської» церкви й патетичну монументальність мазепинського бароко. Як і всі споруди такого типу, собор хрестовий у плані, пятикупольний, двоярусний. Між рукавами хреста розташовані чотири невеликих приміщення, що роблять план храму дев’ятидільним; у східних кутових приміщеннях…
Церква Різдва Богородиці в Києво- Печерській лаврі (м. Київ), 1696 р., перебуд. 1744 р.
У вигляді Різдвяного храму на дальніх печерах Києво-Печерської лаври проявилася рідкісна для мазепинського бароко тенденція горизонтального, широтного розвитку мас, що досягається завдяки наявності двох ярусів прибудов, що оперізують храм. У плані церква тридільна, увінчана трьома елегантними куполами бездоганних пропорцій. До об’єму нави примикають чотири низенькі каплиці з декоративними куполами; за їхньої участі храм стає семикупольним….